Читати книгу - "Красива Карма емпата , Ясна Приведа"

Коли чую, як люди в білому закликають людей у пошуку істини віддатися «богові», то у мене відразу у полі бокового зору починають тріпотіти червоні прапорці - увага, манівці! Якому «Богові», чому, як і що з того вийде?

—Карма, про що це ти! Хіба ж так можна! Дивися - скілько людей туди йдуть!

Йдуть, звісно, але там де маси, істини немає. Ще хтось з древніх мудреців про те сказав.

Коли людину ведуть повз своє - це рабство, коли не вчишся розуміти свої відчуття, а поринаєш у любов когось - чекай провалля.

Зазивали теж завинають прийдешніх своєю гіпнотичною любовʼю, а людям так одиноко ( у всі часи ), і давай їх вчити за гроші - радше більші, бо чого ж там, бери поки годен.

Для емпатів - це звиклі історії, бо у таких чи інших форматах маніпуляцій живуть відколи себе памʼятають. Де інші говорять ні про що, але з таким важним видом, що глухнеш від оплесків, де на твою істину - закачують очі, де ніхто не любить правду, але показують їх себе святих.

Усе як завжди - незмінно людське…