Читати книгу - "Вулик"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Вулик" автора Каміло Хосе Села. Жанр книги: 💙 Сучасна проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 92 93 94 ... 102
Перейти на сторінку:

Мартін невесело всміхається.

— Ні. Просто трохи сентиментальний.

Мартін гладить її обличчя.

— Ти бліда і схожа на наречену.

— Не мели дурниць.

— Авжеж, на молоду...

Пура серйознішає.

— Але ж це не так!

Мартін цілує її очі — ніжно, мов шістнадцятирічний поет.

— А для мене так, Пуро! Я в це вірю!

Дівчина вдячна йому, вона всміхається сумно й покірно.

— Ну, коли ти кажеш... А було б непогано!

Мартін сідає в ліжку.

— Ти знаєш сонет Хуана Рамона, який починається словами «Розради образ ніжний та величний»?

— Ні. А хто такий Хуан Рамон?

— Поет[51].

— Він пише вірші?

— Авжеж.

Мартін дивиться на Пуру ледь не з ненавистю, але це триває лише мить.

— Послухай.

Розради образ ніжний і величний, зоря над морем туги — ось хто ти, лілея миру з духом чистоти, божественна ціна за біль мій вічний!

— Який печальний і гарний вірш!

— Тобі подобається?

— Звісно, подобається.

— Колись я прочитаю його тобі до кінця.


Сеньйор Рамон купається у великому казані з холодною водою, над якою стирчить його голий торс.

Сеньйор Рамон — кремезний і суворий чолов’яга, він любить ситно поїсти, ніколи не застуджується, може хильнути келишок-другий, грає в доміно, пощипує за сідниці служниць, устає вдосвіта й працює все своє життя.

Сеньйор Рамон давно вже не хлопчак. Зараз, розбагатівши, він навіть не зазирає до такої духмяної, але й шкідливої для здоров’я пекарні; з часів війни він сидить у своїй охайній конторі й намагається задовольнити всіх покупниць, для яких установив хитромудру, але чітку градацію залежно від віку, становища, характеру і навіть зовнішності.

У сеньйора Рамона волосся на грудях уже посивіло.


— Вставай, доню! Що це ти надумала вилежуватися допізна в ліжку, наче яка сеньйорита?

Дівчина встає і, не зронивши ні слова, йде на кухню, вмивається.

Вранці дівчина злегка покашлює. А коли застудиться, кашель у неї стає сухим, уривчастим.

— Коли вже ти кинеш цього нещасного сухотника? — раз по раз запитує вранці матір.

І тоді дівчина — ніжна, мов квітка, і здатна дати себе розітнути без єдиного крику — відчуває бажання вбити матір.

— Бодай ти здохла, зміюко! — шепоче вона.

Вікторита в своєму бавовняному пальтечку поспішає до друкарні «Майбутнє», що на вулиці Мадера, де вона працює пакувальницею, вистоюючи на ногах цілісінький Божий день.

Іноді Вікторита мерзне більше, ніж зазвичай, і тоді їй хочеться плакати, страшенно хочеться плакати.


Донья Роса прокидається доволі рано, щодня на сьому ранку вона ходить на месу.

Донья Роса о цій порі спить у теплій нічній сорочці, фланелевій нічній сорочці власного крою.

Донья Роса, повертаючись із церкви, купує собі кілька крендельків і заходить через головний вхід своєї кав’ярні, схожої рано-вранці на безлюдний цвинтар — із нагромадженими на столиках, перевернутими ніжками догори стільцями, із вкритими чохлами кавницею та піаніно.

Донья Роса наливає собі

1 ... 92 93 94 ... 102
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Вулик», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Вулик"