Книги Українською Мовою » 💙 Еротика » Не моя, Елла Савицька 📚 - Українською

Читати книгу - "Не моя, Елла Савицька"

1 004
0
25.09.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Не моя" автора Елла Савицька. Жанр книги: 💙 Еротика / 💛 Романтична еротика. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 92 93 94 ... 165
Перейти на сторінку:

Стас зустрів її з літака, відвіз до себе, тут же накинувся з жадібними поцілунками, поспішно стягуючи одяг і не розпалюючись на прелюдії, взяв дівчину прямо в коридорі. Обидва смертельно скучили, щоб витрачати час на зайві кроки до ліжка. Коли перший голод був вгамований, Настя відправилася в душ, поки Стас замовляв їжу. Змила з себе дорожній пил, обмоталася рушником і вийшла.

- Настя, ти сильно голодна? - крикнув Стас, виглядаючи з кухні. - Сказали хвилин через сорок - п'ятдесят доставлять. Я можу змотатися по-швидкому купити що-небудь, якщо сильно хочеш їсти.

- Не треба, - відмахнулася дівчина, входячи до кухні. - Я думаю, ми знайдемо чим зайняти цей час.

Хижа усмішка оселилася на витонченому чоловічому обличчі.

- Ще б пак. Іди до мене, - притягнув до себе кохану, що пахла його гелем для душу. Настя підвела голову і обплела міцну шию руками, підставляючи губи для поцілунка. Вона так скучила за ним. За його руками, очами, губами, пристрасними і ніжними поцілунками. Раніше і не думала, що можна сумувати за поцілунками. По тому, як його язик проникає до її рота, погладжуючи губи і впевнено розкриваючи їх, щоб проникнути глибше. Сплестися з її власним, втягнути його до свого рота, закручуючи бажання в безвольному тілі. Настя видала стогін, зариваючись в незвично коротке волосся і кусаючи губу хлопця. У двері раптово подзвонили, дзвінкою треллю вриваючись в їх ідилію.

- Хто це? - запитала Настя, відриваючись від чуттєвих губ.

- Не знаю, - насупився хлопець і кинув погляд на наручний годинник. - Будь тут, я подивлюся, - швидко поцілував її ще раз, і, причинивши двері на кухню, вийшов в коридор. Всюди валялися Настині речі, які він знімав з неї похапцем. Похапав все і разом з валізою закинув в кімнату. Дзвінок пролунав ще раз. Хлопець натиснув кнопку домофона, і на екрані з'явилося веснянкувате лице друга.

- Ромич, що треба?

- Ні фіга собі вітання. Я тобі борг приніс. Відчиняй!

Стас невдоволено видихнув і натиснув на кнопку, відкриваючи двері. Друг ввалився, тут же скидаючи кросівки. Мабуть вирішив затриматися довше. - Здарова! - потиснув руку, і з внутрішньої кишені легкої куртки вийняв конверт. - Тримай, братан, дякую, виручив. Можеш перерахувати.

- Та йди ти. Головне, що Олька в порядку. Ти з тих пір про неї і не говорив. Прочухана влаштував хорошого? - зареготав Стас.

- Ага, є таке. Вона взагалі-то до тебе сьогодні збиралася, я думав, тут знайду її.

- Ні, не в мене. Я від’їжджав, може і приходила. Тільки нафіга?

- Сказала, хоче «із зіркою потеревенити», - переграв тон сестри Рома, і Стас пирхнув.

- Пови*обуватися коротше захотіла.

- Типу того.

- Я зрозумів. Гаразд, Ромич, у мене справ по горло, давай завтра після репетиції десь посидимо.

Ромка кивнув і повернувся, щоб взяти кросівки, коли помітив туфлі Насті, які Стас не додумався прибрати. Твою ж мати, про себе вилаявся хлопець.

- Ти з бабою чи що? - фізіономія друга розпливлася в усмішці.

- Не твоя справа. Вали давай, - підштовхнув його Стас, знаючи, що той не образиться.

- Уууу, друга на бабу проміняв. Красива мабудь?

- Вали, я сказав.

- Слухай, - Ромка схилився і перейшов на змовницький шепіт. - Може, давай її на двох розпишемо? У мене сексу з позовчора не було.

Стас ледве стримався, щоб не заїхати тому в пику.

- Рома, я сказав, пішов геть.

- Ніхріна собі. Вже ділитися не хочеш?

- Не хочу.

Ромка біля скроні покрутив і зиркнув на хлопця, як на останнього кретина.

- Лади, не кричи. Напевно смокче добре?

- Рома, ще одне слово, я тобі пику розіб'ю.

- Мовчу, - зареготав білявий. У цей момент якраз з кухні долинув дзвінок мобільного Стаса.

- Так я пішов, треба відповісти, - грюкнувши Ромку по плечу, Стас обмінявся з ним рукостисканнями. - Двері за собою закрий, окей?

- Без проблем, - крикнув Рома, взуваючи кросівки. Стас розвернувся і попрямував на кухню. Позади нього зачинилися двері. Настя стояла біля вікна. Відповів на дзвінок і до дівчини підійшов ззаду, обіймаючи за талію. Дзвонив його менеджер. Настя розгорнулася в його руках і уткнулася носом в груди. Хитро глянула знизу вгору на вольове підборіддя і, пiдвевшись навшпиньки, злегка вкусила. Стас примружився, продовжуючи розмовляти, а рукою їй під рушник заліз, розсуваючи коліном ноги. Настя приглушено охнула, відчувши його пальці на своїй плоті.

- Давай я передзвоню, Денис, за хвилин тридцять. Або сорок. Так. Відмінно. - Стас відкинув телефон на стіл, і нетерпляче схопивши Настю за сідниці, посадив на підвіконня.

- Значить, не хочеш ділитися, так? - прикусила дівчина губу, дражливо погладжуючи Стаса долонею по випуклості на джинсах.

- Ні, Настя. Тобою ніколи.

- А багатьма ділився?

- Мммм, - Стас губи затиснув, щоб не посміхатися. - Це має значення?

- Який же ти козел, - випалила Настя і голосно скрикнула, коли розстебнувши ремінь, хлопець не сильно ляснув шкіряним кінцем по внутрішній стороні її стегна.

- Був, Настя. Був, - а потім, різко смикнувши за кінці рушника, зкинув його з її тіла, і вони знову полетіли в вир задоволення.

Увечері Настя повернулася додому. Вона вже знала, що Віктора немає, що йому довелося виїхати в одно з міст на кастинг нового шоу - талантів. Продюсера запросили в якості одного з членів журі, тому тепер йому доведеться розриватися між турне Стаса і містами, в яких будуть проходити кастинги. Зрозуміло, що всюди він не встигне, але на перших концертах свого підопічного все ж хотів бути присутнім. Віктор чимало вклав в програму, не тільки грошей, але і сил в контролювання процесу підготовки. Робота продюсера завжди мало помітна фанатам. У центрі - зірка. Саме її люблять, звеличують, копіюють. Продюсери ж, подібно сірим кардиналам залишаються за лаштунками, насправді граючи провідну роль в становленні виконавців. Починаючи від підбору репертуару, і закінчуючи створенням робочого розкладу, веденням переговорів. Звичайно, на даному етапі у Багірова була вже ціла команда, яка поїде на гастролі разом зі Стасом, і в принципі можна було спокійно спостерігати за всім зі сторони, але тільки не Свіридову. Потреба все контролювати текла у нього по венах, і якщо хлопець знову викине якийсь фокус, як на останньому концерті, Віктор зможе відразу ж вжити заходів, наклавши на співака штрафні санкції. Він попереджав свого підопічного, і ще одного самоуправства не пробачить.

1 ... 92 93 94 ... 165
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Не моя, Елла Савицька», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Не моя, Елла Савицька"