Читати книгу - "Щоденники ката, Руслан Шабельник"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
– Ти казав, буде добре, а вона...
Собака ожила. Загули моторчики та сервоприводи, невелика параболічна антена на спині почала швидко обертатися – точнісінько хвіст живого, задоволеного пса.
– Берто, дівчинко моя, як ти?
Антена закрутилася швидше, собака видала серію свистячих звуків і, блимнувши світлодіодами, побігла виконувати свої обов'язки.
– Їй би ще суглоби змастити, – замріяно промовив Руслан.
– Но, но, ти це... так я хоч чую, де вони, а якщо собаки почнуть підкрадатися, яка від цього користь. Доїдати будеш?
Руслан кивнув, хоч і не терпілося переглянути записи пам'яті. До того ж, процедурі потрібно було піддати ще й Акбая. Дивно, що цього досі не глючило. Може, пам'яті більше, чи модель новіша...
– Так їж, холоне ж!
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Щоденники ката, Руслан Шабельник», після закриття браузера.
