Читати книгу - "Гірка правда"

ПОВНЕ УСУНЕННЯ ВСІХ ЗАЙМАНЦІВ З УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ... НАСТУПИТЬ В БІГУ НАЦІОНАЛЬНОЇ РЕВОЛЮЦІЇ...[281]

Ось головне завдання і шляхи його виконання в час гітлерівської окупації Західної України:

УСУНЕННЯ, себто довести до зникнення, припинення існування, ліквідації [282] поляків. Отже - не витіснення, не примушення залишити етнічну територію, а - усунути. Шляхом убивств. Шляхом екстермінації.

Психологи мусіли б сказати своє слово у справі вбивств по-звірськи. Бож убити можна людину, не спричиняючи їй зайвих мук. А коли знайдуться такі психологи, то нехай вони не забудуть простудіювати "Націоналізм" Дмитра Донцова. В ньому знайдуть часткову відповідь у справі звірських убивств поляків, та й українців. Він бо, посилаючись на Шопенгауера, пише, що у національному фанатизмі велика зброя сильних народів (стор. 218). А хто не хоче належати до сильного народу? Однією з найбільш характеристичних прикмет волі є безоглядність супроти інших (стор. 232). Будьте насильниками і здобувцями, поки не зможете бути володарями і посідачами (стор. 233). Людський рід... завжди був і залишається хижацькою породою (стор. 234). Ворогування неминуче (стор. 239). Воля війни між націями вічна. Вічна є війна (стор. 243). Фанатик - визнає свою правду за об'явлену, загальну, яка має бути прийнята іншими,... безмірна ненависть до всього, що перешкоджає їх здійсненню, - ось та сума переживань, яка огортає... фанатика (стор. 263). ... ідеалом є тверда людина (стор. 267). ... боротьбі за існування чуже моральне поняття справедливості (стор. 269). ... моральними є всі прикмети, які збільшують здібність до боротьби (стор. 267). Жодні принципи не можуть заборонити, щоб слабший уляг (піддався - В.П.) насильству дужчого (стор. 270). Тому лише філістри можуть абсолютно відкидати і морально засуджувати війну, вбивство, насильство (стор. 270).

Вистачить! А є ще набагато більше повчань Дмитра Донцова, якими керувалися ОУН-УПА. Чи знав це вчення отець Іван Гриньох - чільний член ОУН-б? Бо, гадаю, не знав цього вчення митрополит Андрей Шептицький, не знала більшість священиків.

Саме у вченні Дмитра Донцова слід шукати відповіді на запитання: чому так садистично бандерівці вбивали поляків, та й українців. А ще ж: адже в них були висококваліфіковані вчителі, майстри від масових убивств, напрактиковані в цьому ділі - гітлерівці. Говорю - "гітлерівці", а не німці, бо не всі німці були гітлерівцями. Адже більшість української поліції весною 1943 р. на наказ ОУН-б пішла в ліс, перед тим напрактикувавшись у винищуванні "Айнзацкомандо" і особисто євреїв.

А оунівці кажуть, що вони - християни. Ніяка тепер урочистість не обходиться без молебня. На думку приходить польська приповідка: молиться під фігурою, а диявола має за шкурою.

Оце і маємо часткову відповідь на запитання: яка була мета ОУН-УПА? І знаємо вже яким шляхом вона була здійснювана.

Сьогодні, коли ОУН - всі три її фракції - на всю потужність кричать, що вони воювали на два фронти -проти гітлерівців і проти більшовиків, постає питання: проти кого насправді воювала ОУН-УПА?

Вся післявоєнна націоналістична література, всі офіційні заяви, промовці - твердять, що ОУН-УПА в 1942-1945 роках воювала проти німців і більшовиків. Такі заяви просто нелогічні. Хоч ОУН-УПА керувалися вченням Дм. Донцова, за яким не розум, а воля є рушійною силою діяльності, проте не можна казати, що ОУН-УПА діяла зовсім без глузду. Без совісті - так, але трішки глузду в них було, щоб, по-перше, зробити оцінку свого місця між більшовиками і німцями. І, по-друге, аби знати, що: борячись проти німців, ОБ'ЄКТИВНО вони помагали б більшовикам, а борячись проти більшовиків, ОБ'ЄКТИВНО вони помагали б німцям.

То проти кого ж боролася ОУН-УПА? Кому об'єктивно мала б помагати? На цю проблему, тобто на об'єктивність положення ОУН-УПА між німцями і більшовиками, чомусь досі історики не звертали уваги. Досі одні твердять, що ОУН-УПА боролася виключно проти більшовиків, співпрацюючи з німцями - таке твердили радянські історики, натомість історики, котрі йдуть слідком оунівської пропаганди, твердять, що ОУН-УПА боролася одночасно на два фронти - проти німців і більшовиків. Причому українські націоналістичні історики, як правило, промовчують боротьбу ОУН-УПА проти поляків. В результаті дезинформаційної діяльності українських націоналістичних істориків, а також пропаганди всіх трьох фракцій ОУН, твориться фальшивий образ дій ОУН-УПА.

На цю тему, неначе на берегах, висловився д-р Володимир Кубійович, провідник УЦК, що був під контролем ОУН-м:

Ми в УЦК закликали наших людей витримати на своїх постах у комітетах, не провокувати німців і памятати, що протинімецька акція допомагає більшовикам. [283]

Та й сам Петро Мірчук пише:

Звичайно, відділи УПА виминали великих боїв з німецькою армією. Удари УПА були спрямовані насамперед проти німецької адміністрації і проти німецької поліції. [284]

Польський історик Т.А. Ольшанський пише:

Самозрозуміло, що УПА не займалася саботажем на залізницях, не підіймала інших дій, безпосередньо підтримуючих дії Червоної Армії, уникала теж вміру можливостей безпосередніх боїв з Вермахтом... атакувала натомість установи окупанта, його поліційні і допоміжні формації...[285]

ОУН-УПА мала настільки глузду, щоб усвідо мити собі свою силу в порівнянні до сили СРСР і Німеччини у війні. Для нападу на СРСР Німеччина розгорнула 181 дивізію, сухопутні сили Німеччини нараховували 5.500.000 чоловік, армія