Читати книгу - "Той що вижив, Олександр Шаравар"

— Жиме, не варто наїжджати на хлопця. Ти згадай себе у його віці, та й рана в нього серйозна була, явно позначилася на адекватності, — сказав другий чоловік.

—  Дякую, що вилікували мене. Сам би ще довго лікувався, — сказав я.

— Довго, не довго — не має значення. Ти мені ось що скажи, Карле, - вони явно знали хто я, - хочеш пожити на волі чи на рудники вирушити?

—  Вони перші напали на мене. Я мав право захищатись, ми не в столиці.

— Стривай. За смерть тієї падали, яка влаштувала полювання на нітірі, тобі нічого не загрожує. А ось це тягне років на десять. Це явно іншосвітовий артефакт? - сказав він і кинув мені в руки мій наручний комп'ютер. Тільки зараз я помітив, що на руці його не було. Спіймавши його в польоті, почав перевіряти, чи все гаразд із ним. І тільки потім до мене дійшло, що я здав себе з тельбухами. - Ти явно вмієш ним користуватися. Тепер вибір у тебе простий: ти прямо зараз із нами вирушаєш до нашого генерала, і він там з тобою поговорить, чи прямо зараз ми відводимо тебе до найближчого міста і передаємо поліції для подальшого суду. А ось цей артефакт, який ти тримаєш, послужить добрим доказом. То що ти вибереш?

— Начебто я маю вибір, — сказав я, помітивши, що обидва мага лише зовні розслаблені, а так вони готові будь-якої миті напасти на мене і скрутити миттєво.

—  Чудово. А зараз ти давай їж, нам завтра чекає довга дорога. І в нетрі ж ти заліз, проте, - сказав задоволений маг. Він явно розслабився. — Так: можеш не намагатися втекти. Поки ти був непритомний, я впровадив тобі в ауру мітку. Де б ти не був, я всюди знайду тебе. А поки що проведи стандартний ритуал зі знешкодження відокремлених частинок.

— Ви саме так мене знайшли, — зрозумів я.

—  Правильно. І на місці, де ти вбив ту п'ятірку, коли ми прийшли, були чужі сліди, і цей чужий теж набрав твою кров. Ритуал знаєш?

Мені залишалося лише кивнути. Цей ритуал справді дуже простий і його могли використовувати навіть необдаровані. Щоправда, після цього вони добу спали безперервно. Слід просто накреслити коло і вписати в нього кілька рун зі своєю кров'ю. Після активації цього ритуалу будь-який астральний зв'язок втрачених частин тіла втрачається. Єдине, над чим у мене була затримка, то це над рунами. Я використовував раніше наші руни, але показувати їхнє знання було б безглуздо, а тому довелося шукати аналоги з рунного алфавіту нітірі.

Після ритуалу я приєднався до вечері. Обидва маги виявилися армійськими магами і служать шукачами в якогось генерала. Служать уже п'ять десятків років на одній посаді та йти на підвищення не збираються, попри те, що їм це постійно пропонують.

Після опівночі вони запропонували мені лягати спати. Тільки я не збирався цього робити. Це треба бути ідіотом, щоб спати поряд із незнайомцями. Ось тільки мій організм зі мною був не згоден, і незабаром непомітно для себе заснув.

Запис у журналі спостережень: день 225

Ну не могло все йти мирно та спокійно. Добре, що мені вдалося вціліти і при цьому не постраждати. Що сталося? Ми випадково натрапили на рабський табір. Незважаючи на те, що це не наша турбота, обидва маги не змогли проігнорувати те, що відбувається, і напали на табір. Ось тільки в ньому виявився і свій сильний маг. Поки йшла сутичка, я зміг непомітно піти убік.

Наразі треба терміново провести ритуал очищення. Лінгрет показував його мені про всяк випадок. Цей ритуал видаляє всі мітки з аури як позитивні, і негативні. І мітка, яку вони поставили, має злетіти під час ритуалу. Ось тільки ритуал у процесі був порушений рабом, що вискочив на галявину і вступив у ритуальне коло. Результат, м'яко кажучи, не сподобався. Мені здалося, що через мене пропустили струм високої сили. А ось раб виявився слабшим і тепер лежав на землі з опіками по всьому тілу. Кинувши на нього артефакт із зціленням, я залишив коло, сподіваючись, що ритуал спрацював і побіг у бік моря.