Читати книгу - "Сфера"

номер, якщо Мей надумає приїхати; запрошувала також і її друзів. А потім Наталія надіслала повідомлення з каталогом цін свого пансіону, зазначивши, що вони доволі гнучкі, якщо Мей схоче приїхати надовше. За мить Наталія знову надіслала довге повідомлення з купою посилань на краєвиди Маямі та його околиць, розповідаючи, зокрема, про те, як там можна розважитися взимку — спортивна риболовля, катання на водних мотоциклах, танці. Мей працювала далі і вже починала бачити знайому лінію розриву, звідки розросталася чорнота, але роботи не припиняла, борючись з тією маною, аж поки нарешті помітила, котра година — 22:32.

Пробула у ВК понад чотири години. Подалася до гуртожитку, почуваючись краще, почуваючись спокійніше, і зайшла до Френсіса. Він лежав у ліжку з планшетом, вставляючи своє лице в улюблені фільми.

— Заціни, — мовив він і показав уривок із бойовика, де замість Брюса Вілліса головним героєм став Френсіс Ґаравента. Комп’ютерна програма майже ідеальна, пояснив Френсіс, із нею навіть дитина впорається. «Сфера» щойно закупила її у трьох власників стартапу з Копенгаґена.

— А завтра ще не таке побачиш, — сказав Френсіс, і Мей згадала про зустріч із планктоном. — Буде на що подивитися. Іноді ідеї дуже навіть нічогенькі. До речі, щодо нічогеньких ідей… — Тут Френсіс пригорнув її до себе і поцілував, а тоді взяв її за стегна і посади на себе, тож на мить їй здалося, що вони нарешті матимуть щось дуже схоже на справжній секс, але коли вона почала скидати з себе блузку, Френсіс міцно замружився, сіпнувся, тож вона збагнула, що він уже все. Переодягнувшись і почистивши зуби, він попросив Мей поставити йому оцінку, і вона поставила йому сто балів.

Мей розплющила очі. Була 4:17 ранку. Френсіс відвернувся від неї і тихо спав. Заплющила очі, але в голові крутилося тільки одне: триста шістдесят вісім людей, які — тепер це видавалося очевидним — воліли, щоб вона й не народилася. Треба повернутися у ВК і відкрити канал. Вона підвелася на ліжку.

— Що сталося? — сказав Френсіс.

Повернула голову і побачила, що він втупився у неї поглядом.

— Нічого. Дістала «Демоксі», оте голосування.

— Не переймайся. Якихось кілька сотень людей.

Він потягнувся до плечей Мей, намагаючись її обійняти з другого боку ліжка, тому зрештою лише погладив її по талії.

— Але хто? — запитала Мей. — Тепер ходитиму кампусом і не знатиму, хто хоче моєї смерті.

Френсіс підвівся на ліжку.

— А чому не з’ясуєш?

— Що саме?

— Хто надіслав тобі сумні смайлики. Як думаєш, де ти є? У вісімнадцятому сторіччі? Це — «Сфера». Можна подивитися, хто на тебе супився.

— Це прозоро?

Краще б не питала таких дурниць.

— Хочеш, я подивлюся? — запропонував Френсіс і за кілька секунд уже щось гортав у своєму планшеті. — Ось, маєш список. Він усім доступний — у тому і суть «Демоксі». — Примружив очі, переглядаючи список. — А це і не дивно.

— Що? — озвалася Мей, серце загупало в грудях. — Хто?

— Містер Португалія.

— Алістер?

У Мей плавився мозок.

— Покидьок, — сказав Френсіс. — Та нехай. Пішов до сраки. Хочеш повен список? — Френсіс повернув планшет до неї екраном. Але Мей, сама ще не розуміючи, що робить, відступилася і замружилася. Стояла в кутку кімнати, затуливши руками обличчя.

— Агов, — заохотив Френсіс. — Це не якісь скажені звірі. Просто собі імена.

— Перестань, — сказала Мей.

— Більшість навіть нічого такого не мали на увазі. А декому з них, я це знаю точно, ти навіть подобаєшся.

— Годі вже. Вгамуйся.

— Добре, добре. Очистити екран?

— Дуже прошу.

Френсіс виконав її бажання.

Мей пішла до ванної і зачинила двері.

— Мей? — Френсіс був під дверима.

Вона увімкнула душ і знімала одяг.

— Мені можна ввійти?

Під струменем води Мей було спокійніше. Дотягнулася рукою до вимикача і ввімкнула світло. Вона всміхалася, думаючи про свою недолугу реакцію на список. Безперечно, результати голосування всім доступні. За справжньої демократії, за очищеної демократії люди не боятимуться голосувати і, що важливіше, не боятимуться відповідальності за свою думку. Тепер її хід, вона дізнається, хто хмурився до неї і перетягне їх на свій бік. Може, не відразу. Потрібен час, бо поки що вона не готова, але неодмінно все з’ясує — вона має знати, вона зобов’язана знати, — а щойно дізнається, розпочне нескладну і чесну роботу: виправлятиме думку отих трьохсот шістдесяти восьми. Кивала головою й усміхалася, усвідомивши, що стоїть сама під душем і киває. Але їй думалося далі. Елегантність, ідеологічна чистота «Сфери», справжня прозорість — усе це додавало їй спокою, теплого відчуття логіки та порядку.

Група була добірна — райдужна коаліція молоді — дреди і ластовиння, а ще блакитні, зелені і карі очі. Всі нахилилися вперед, обличчя сяяли. Кожен мав по чотири хвилини на презентацію своєї ідеї мозковому тресту «Сфери», серед них Бейлі та Стентон, вони теж сиділи у залі й поважно спілкувалися з іншими членами Бригади 40, а також — Тай, який дивився на все це по відео. Він сидів собі десь у порожній білій кімнаті, одягнений у завеликий для нього балахон із капюшоном, і зирив через камеру в залу не те, щоб знуджено, але й не особливо зацікавлено. Саме на нього, можливо, навіть більше, ніж на решту Мудреців чи старших сфероїдів, претенденти і прагнули справити враження. До певної міри вони були його дітьми: всі мотивовані його успіхом, його молодістю, його спроможністю втілювати ідеї, але залишатися собою, завжди стояти осібно, але все ж таки бути шалено продуктивним. Їм хотілося того самого, а ще — грошей, що, як вони знали, йдуть у парі з такою роллю.

Саме про ці збори і говорив Кальден, коли, на його глибоке переконання, збереться найбільша глядацька аудиторія, і тоді, наполягав він, Мей скаже всім глядачам, що «Сфері» не можна досягати Досконалості, що Досконалість призведе до чогось схожого на Армаґеддон. Відтоді Кальден не озивався, і її це тішило. Тепер була впевнена більше, ніж будь-коли, що він якийсь гакер або таки шпигун, підісланий майбутнім конкурентом, який намагається налаштувати проти «Сфери» Мей та й інших і підірвати компанію зсередини.

Умить викинула з голови всі думки про нього. Форум, безсумнівно, буде вдалий. Десятки сфероїдів саме в такий спосіб і наймалися на роботу: приходили в кампус претендентами, представляли свою ідею, їхню ідею тут же купували і брали на роботу. Мей знала, що так найнявся Джаред, а також Джина. Один із найефектніших способів потрапити до компанії: заявити про свою ідею, домогтися, щоб її купили, а в нагороду отримати роботу і фондові опціони, а тоді лише спостерігати, як ідею без зволікань запроваджують у життя.

Усе це Мей пояснила глядачам, поки всідалися сфероїди. Їх прийшло близько п’ятдесяти — Мудреці, Бригада 40, кілька помічників, усі розмістили навпроти претендентів, серед яких сиділи і підлітки.

— Буде надзвичайно захопливо, — сказала Мей глядачам. — Як ви знаєте, ми вперше транслюємо