Читати книгу - "Сестри назавжди, Маїра Цибуліна"

- Якщо тебе цікавить чи я бездомний, то ні. Я маю маленьку кімнатку у одному будинку. Хоч там ні світла, ні опалення нема, ні газу, ні води - це нічого. Головне - є де голову прихилити.

- А в мене і цього нема.

- Ходім до мене. Поки ти звикнешся на вулиці, то поживеш трохи в мене.

Дівчина насторожилася.

- Я усім таким, як ти помагаю. О, і недавно пам'ятаю, з'явилася тут якась жінка і я їй поміг. Тепер вона просить гроші і має: і на хліб, і на воду, а інколи й чебурек собі купляє.

- Вона в тебе живе?

- Ні, ні, - засміявся чоловік. - Якби я всіх у себе тримав, то б там не було де пернути.

Через хвилину він її спитав:

- То що, ідеш? Ти ж голодна! Я тобі хліба дам. Сьогодні в мене переночуєш, а завтра підеш гроші просити.

Безвихідна ситуація, в якій опинилася Інна, зробила її поступливішою і сміливішою; вона згодилася на його пропозицію.