Читати книгу - "Гаррі Поттер і орден Фенікса"

- Гаррі, Амбридж прочитала твого листа. Інших пояснень нема.

- Думаєш, це вона напала на Гедвігу? - обурився він.

- Я майже впевнена, - похмуро сказала Герміона. - Дивися за жабою, бо тікає.

Гаррі спрямував чарівну паличку на жабу-бика, що з надією пострибала на протилежний бік стола. «Акціо!» - і невдоволена жаба знову опинилася в його руці.

Уроки замовлянь найкраще підходили для особистих розмов. Довкола стільки всього діялося, що ризик бути підслуханим зводився до нуля. Сьогодні, коли в кімнаті було повно кумкаючих жаб-биків та каркаючих круків, а по вікнах періщила злива, ніхто не звертав уваги на перешіптування Гаррі, Рона й Герміони. А шепотілися вони про те, як Амбридж мало не впіймала Сіріуса.

- Я це запідозрила ще тоді, як Філч причепився, ніби ти замовив партію какобомб. Це була така безглузда вигадка, - шепотіла Герміона. - Тобто, щоб уникнути неприємностей, ти міг показати свого листа й одразу стало б ясно, що ти нічого не замовляв.... Недолугий жарт, правда? Але тоді я подумала - а що, як комусь просто потрібна була причіпка, щоб прочитати твого листа? Тоді Амбридж і могла все це задумати - натякнути Філчеві про какобомби, зіпхнути на нього всю брудну роботу з конфіскацією листа, а потім або якось його в нього викрасти, або просто наказати, щоб він їй показав... Не думаю, що Філч протестував би, бо хіба він коли-небудь відстоював учнівські права? Гаррі, ти зараз розчавиш жабу.

Гаррі глянув на жабу-бика в руці. Він і справді так міцно її стис, що в тої аж очі вилазили. Квапливо поклав її назад на стіл.

- Учора все висіло буквально на волосинці, - сказала Герміона. - Цікаво, чи сама Амбридж знала, як близько вона була. Сіленціо.

Жаба-бик, на якій вона випробовувала мовчальне закляття, застигла на півкумканні й докірливо на неї вибалушилась.

- Якби вона впіймала Сопуна... Гаррі договорив за неї речення:

- ...то сьогодні зранку він би вже, мабуть, сидів у Азкабані. - Він махнув чарівною паличкою, добре не зосередившись. Його жаба-бик надулася, мов повітряна кулька, й пронизливо свиснула.

- Сіленціо! - Герміона миттю спрямувала чарівну паличку на Гарріну жабу, і та мовчки здулася на їхніх очах. - Йому більше не можна тут з'являтися. Тільки я не знаю, як йому про це повідомити. Ми ж не можемо вислати до нього сову.

- Навряд чи він знову ризикуватиме, - засумнівався Рон. - Він же не дурний і знає, що вона його ледь не впіймала. Сіленціо.

Великий і бридкий крук, що сидів перед ним, зневажливо каркнув.

- Сіленціо. СІЛЕНЦІО!

Ворон каркнув ще голосніше.

- Ти неправильно рухаєш чарівною паличкою. - критично глянула на Рона Герміона, - треба не махати нею. а різко штрикнути.

- З круками важче, ніж з жабами. - процідив крізь зуби Рон.

- Гаразд, поміняймося, - сказала Герміона, хапаючи Ронового крука, а замість нього поклала перед ним свою велику жабу. - Сіленціо! - Крук і далі роззявляв і закривав свого гострого дзьоба, але не стало чути ані звуку.

- Дуже добре, міс Ґрейнджер! - пролунав писклявий голосочок професора Флитвіка. від чого Гаррі, Рон і Герміона аж підскочили. - А тепер спробуйте ви, містере Візлі.

- Що?.. Ага... ну, добре, - заметушився Рон. - Е-е... сіленціо!

Він так сильно штрикнув чарівною паличкою, що трохи не вибив жабі око. Вона пронизливо квакнула й зіскочила зі столу.

Не дивно, що Гаррі й Ронові було наказано додатково попрацювати над мовчальним закляттям.

На перерві вони не виходили надвір, бо там лило мов з відра. Знайшли собі місця в гамірному й переповненому учнями класі на другому поверсі, в якому високо під люстрами сонно плавав у повітрі Півз, коли-не-коли видмухуючи з трубочки комусь на голову чорнильні бульки. Не встигли вони сісти, як до них, проштовхуючись між учнями, що завзято базікали на різні теми, підійшла Анжеліна.

- Я отримала дозвіл! - вигукнула вона. - Ми відновлюємо квідичну команду!

- Чудово! - зраділи Гаррі й Рон.

- Так, - погодилася усміхнена Анжеліна. - Я пішла до Макґонеґел, і вона, як мені здається, поскаржилася Дамблдорові. Словом. Амбридж мусила змиритися. Отак-то! Тому сьогодні о сьомій вечора ви маєте бути на полі. Треба надолужувати згаяний час. Ви пам'ятаєте, що до першої гри залишилося всього три тижні?

Вона пішла, протискаючись крізь натовп, і ледве ухилилася від Півзової кульки, що натомість влучила в якусь першокласницю.

Ронова усмішка трохи зів'яла, коли він визирнув з вікна, що потьмяніло від зливи.

- Сподіваюся, дощ ущухне. Що з тобою, Герміоно?

Вона теж дивилася у вікно, але якимись невидющими очима. Заглибилася в себе й спохмурніла.

- Просто думаю... - сказала вона, не зводячи похмурого погляду з умитого дощем вікна.

- Про Сірі... Сопуна? - поцікавився Гаррі.

- Не зовсім... - поволі озвалася Герміона. - Більше... мені цікаво... вважаю, що ми робимо правильно... тобто... хіба ж ні?

Гаррі й Рон перезирнулися.

- Тепер нам усе ясно, - зіронізував Рон. - Бо ми б розсердились, якби ти не пояснила нам усе так детально.

Герміона глянула на нього так, ніби щойно побачила.

- Я просто думала, - трохи чіткіше промовила вона, - чи правильно ми робимо, створюючи цю групу захисту від темних мистецтв.

- Що? - перепитали водночас Гаррі з Роном.

- Герміоно, та це ж була твоя власна ідея! - обурився Рон.

- Знаю, - в задумі заломила собі пальці Герміона. - Але після розмови з Сопуном...

- Та він же тільки за. - здивувався Гаррі.

- Так, - знову задивилася у вікно Герміона. - Так, і саме після цього я й почала думати, що це, можливо, була не найкраща ідея...

Півз пропливав над ними, тримаючи напоготові трубочку з кульками, тож друзі автоматично прикрили голови портфелями, аж поки він їх не проминув.

- Давай усе чітко з'ясуємо, - сердито почав Гаррі, коли вони знову поставили портфелі на підлогу. - Сіріус з нами погоджується, і тому ти вважаєш, що нам не треба цього робити?

Бідолашна Герміона вся напружилася. Дивлячись собі на руки, вона запитала: - Ти справді так йому довіряєш?

- Звичайно, довіряю! - миттю озвався Гаррі. - Він завжди давав мені чудові поради!

Біля них просвистіла чорнильна кулька, влучивши у вухо Кеті Бел. Герміона дивилася, як Кеті зірвалася на ноги й почала жбурляти в Півза різні речі. Минув