Читати книгу - "Коріння Бразилії"

та неприязню чітко формулює Карл Шмітт, звертаючись до латинського лексикону: «Hostis is est cum quo publice bellum habemus […] in quo ab inimico differt, qui est is quocum habemus privata odia…» (Супротивник — це той, з ким ми публічно ведемо війну [...] він відрізняється від ворога, до якого ми відчуваємо особисту ненависть (лат.)). Carl Schmitt, Der Begriff des Politischen, Hamburg, s.d. [1933], p. 11, nota. — Прим. авт.(обратно) 325

Friedrich Nietzsche, Werke, Alfred Kröner Verlag, IV (Leipzig, s.d.), p. 65.

(обратно) 326

Подібну схильність до зменшувальних форм помітили й фолькло­ристи, граматики та діалектологи на іспаномовних землях, особливо в Америці, і навіть у деяких регіонах Іспанії (Андалузія, Саламанка, Арагон тощо). Амадо Алонсо слушно звертає увагу на те, що численні свідчення, які подібні, але властиві якнайбільш різним зонам, стають на заваді намірові пояснити зловживання зменшувальними формами як особливу рису кожної з них. Отже, залишається визнати, що таке зловживання — радше регіональна риса, притаманна мовленню регіонів, а не загальна. І оскільки більш явний контраст спостерігається радше у сільських місцевостях, аніж у містах, то загалом димінутив є рисою сільських говірок. «Величезна кількість цих форм, — пише Алонсо, — розкриває культурний характер, соціально сформовану модель поведінки в неофіційних відносинах, а саме — постійний вияв дружнього тону мовця та його запит на взаємність. Сільські та діалектні середовища, які створили та культивують такі соціальні моделі спілкування, зазвичай протиставляють себе більш дисциплінованим типам міжособистісних стосунків у містах або серед інтелігенції, оскільки вважають їх більш умовними й менш щирими й експресивними, ніж свої» (Amado Alonso «Nocion, Emoción, Acción y Fantasia en los Diminutivos», Volkstum und Kultur der Romanen, VIII, l.º (Hamburg, 1935), págs.117-18). У Бразилії, де ця риса залишається навіть у середовищах, куди найбільше проникає прогресивна урбанізація, її наявність може означати пам’ять або виживання серед стількох інших стилів людського співіснування, сформованих середовищем сільським і патріархальним, відбиток якого досі не згладився сучасним космополітизмом. Можна сказати, що це яскрава риса тієї ж сердечності, незалежно від або ж і всупереч правилам міської цивілізації, які невипадково називають правилами людяності та ввічливості. Спробу вивчення впливу схожих психологічних мотивів на наші синтаксичні форми можна знайти у Жоана Рібейру. (Joao Ribeiro, Língua Nacional (São Paulo, 1933), p. 11.) — Прим. авт.

Amado Alonso «Nocion, Emoción, Acción y Fantasia en los Diminutivos », Volkstum und Kultur der Romanen, VIII, l.º (Hamburg, 1935), págs. 117-18.; Joao Ribeiro, Língua Nacional (São Paulo, 1933), p. 11.

(обратно) 327

Фердинанд Тьонніс (1855—1936) — німецький соціолог, заснов­ник «формальної соціології», один із засновників професійної соціології у Німеччині.

(обратно) 328

Інакше кажучи, це категорії: 1) спорідненості; 2) сусідства; 3) дружби. — Прим. авт.

(обратно) 329

André Siegfried, Amérique Latine (Paris, 1934), p. 148.

(обратно) 330

Prof. Dr. Alfred Von Martin, «Kultur Soziologie des Mittelalters», Handwörterbuch der Soziologie (Stuttgart, 1931), p. 383.

(обратно) 331

Джон Генрі Ньюмен (1801—1890) — англіканський священник, який прийняв католицтво у 1845 році, пізніше зведений папою Львом XIII до сану кардинала. Важлива постать Оксфордського руху, який намагався повернути англіканську церкву до католицьких витоків. Залишив багато праць з розвитку християнської доктрини.

(обратно) 332

Вітал Марія Гоншалвез ді Олівейра (1844—1888) — священник-капуцин, 20-й єпископ Олінди.

(обратно) 333

Клеменс Венцель Лотар Меттерніх (1773—1859) — німецький і австрійський політичний діяч, князь, герцог Порталлу. Найвідоміший дипломат свого часу.

(обратно) 334

Fernão Cardim, Tratados da Terra e Gente do Brasil (Rio de Janeiro, 1925), p. 334.

(обратно) 335

Огюстен Франсуа де Сент-Ілер (1779—1853) — французький мандрівник і ботанік. Після бразильських експедицій написав багато наукових праць.

(обратно) 336

Auguste de Saint-Hilaire, Voyage au Rio Grande do Sul (Orléans, 1887), p. 587.

(обратно)