Читати книгу - "Біблія. Святе Письмо Старого та Нового Завіту"

слухай, припади вухом до мене, Ціпорів сину! 19 Бог не людина, то й не рече неправди, не чоловік він, то й не має чого каятись. Чи може ж він твердити, а ділом не ствердити? Чи може сказати, а не доказати? 20 Тож таке веління благовістити я мушу: він поблагословив, а я не відкличу. 21 Бо немає у Якова неправди, гріха на Ізраїлі немає. Госдодь, його Бог, із ним, величний володар у нім перебуває. 22 Той Бог, що з Єгипту його вивів, - для нього він мов буйвіл сильний. 23 Немає в Якова, нема чарування, не знане в Ізраїлі ворожіння; свого часу буде провіщено Якову та Ізраїлю, що Бог творитиме. 24 Ось люд, що встає, неначе та левиця, що зводиться вгору, мов той лев; не ляже він перше, ніж пожере здобич та крови нап'ється з убитих.” 25 І каже Балак Валаамові: “Краще вже й не проклинай його. Але й не благослови!” 26 Відповів Валаам Балакові, кажучи: “Чи я ж тобі не казав, усе, що промовить Бог, я мушу зробити?” 27 Тоді Балак до Валаама: “Ходімо, візьму тебе ще в інше місце. Може ж, Богові буде вгодно, щоб ти прокляв мені його звідти.” 28 І взяв Балак Валаама з собою на верхів'я Пеора, що височить понад сухим степом. 29 І каже Валаам Балакові: “Споруди мені тут сім жертовників і споготов мені тут семеро бичків та семеро баранів.” 30 І зробив Балак, як сказав Валаам, і приніс бичка й барана на кожному жертовнику.

24. Трете благословення Ізраїлеві через Валаама

1 Валаам же побачив, що Господеві вгодно поблагословити Ізраїля, тож не пішов він уже, як перед тим, назустріч віщуванням, а обернувсь обличчям до пустелі. 2 А підвівши Валаам очі, уздрів Ізраїля, що таборився за колінами; і зійшов на нього дух Божий, 3 і заходився він віщувати, мовивши: “Слово Валаама, сина Беора, слово мужа з одкритими очима; 4 слово того, що чув глагол Божий, що бачить видіння Всемогутнього, що падає і прозріває. 5 Що за красні, Якове, намети в тебе, - Ізраїлю, твої оселі! 6 Вони, немов луки, розкинулись, немов сади понад ріками, немов дуби, Господні садженці, немов оті кедри, що над водою. 7 Вода ллється з його відер і насіння його у воді обильній; могутніший, ніж Агаг, його володар, і царство його знесеться високо. 8 Той Бог, що з Єгипту його вивів, - для нього він мов буйвіл сильний. Тож пожере він народи йому ворожі, кості їхні поторощить, стрілами їх повбиває. 9 Лягає й спочиває мов той лев, мов та левиця, - хто ж бо його збудить? Благословен, хто тебе благословляє, і проклят, хто проклинає тебе.” 10 Запалав Балак гнівом на Валаама, сплеснув руками та й каже: “Проклясти ворогів моїх я покликав тебе, а ти ось утретє те тільки й робиш, що їх благословляєш. 11 Геть забирайся у свій край! Мав я на думці гарно тебе вшанувати, та ось Господь не судив тобі тую честь.” 12 А Валаам і каже до Балака: “Хіба ж я вже посланцям, що ти посилав був по мене, не сказав: 13 навіть якби Балак давав мені дім свій, повний срібла й золота, я не переступив би наказ Господній, не вчинив би щось добре чи лихе з власної волі, а сказав би те лише, що Господь до мене промовив. 14 Та ось тепер, коли пускаюсь я в дорогу до мого народу, - ходи, об'явлю тобі, що народ отой зробить із твоїм у майбутньому.” 15 І заходився він віщувати, мовивши: “Слово Валаама, сина Беора, - слово мужа з одкритими очима; 16 слово того, який чує глагол Божий, який знає про задуми Всевишнього, який бачив видіння Всемогутнього, що і падає, і прозріває. 17 Бачу його, та не під теперішню пору; дивлюся на нього, та не зблизька. Зійде бо зірка з Якова, здійметься берло з Ізраїля, боки Моавові поторощить, і розгромить всіх синів Сета. 18 Заволодіють вони Едомом, підпаде Сеїр під ворожу владу, - Ізраїль же зійде вгору. 19 Нащадок Якова панувати стане і знищить з міста те, що лишилось.” 20 І уздрів він Амалека й заходився далі віщувати, мовивши: “Хоч Амалек і первенець між народами, але загине він навіки.” 21 Далі добачив Кенія і знову почав віщувати: “Сильний твій осідок, гніздо твоє лежить на скелі. 22 Але Кеній загине, Ашур полонить тебе.” 23 І віщим нарешті духом промовив: “Ой горе тим, хто залишиться живий, коли Бог оте здійснить! 24 Припливуть від хеттитів судна, підіб'ють Ашура, підіб'ють Евера, тож так само й він навіки загине.” 25 Устав Валаам та й пішов собі й повернувся до свого краю. А й Балак пішов своєю дорогою.

25. Розпуста в Ваал-Пеорі 1-5; Пінхас-рятівник 6-9; нагорода йому 10-15; помста 16-18

1 Оселивсь Ізраїль у Шіттімі, тож запопався народ блудувати з дочками Моава. 2 Закликали вони його на жертви своїм богам, а народ споживав і поклонявся їхнім божищам. 3 Ваал-Пеорові піддавсь Ізраїль, тим то гнів Господній запалав на Ізраїля. 4 Господь сказав Мойсеєві: “Візьми всіх чільних у народі й повісь їх (на покуту) перед Господом проти сонця, щоб палючий гнів Господній перейшов.” 5 І наказав Мойсей суддям Ізраїля: “Кожен з вас нехай повбиває тих з-поміж ваших людей, що пристали до Ваал-Пеора.” 6 Та ось приходить один із синів Ізраїля й приводить до братів своїх якусь мідіянку, перед очі Мойсея і перед очі всієї громади синів Ізраїля, що плакали коло входу до намету зборів. 7 Побачив те Пінхас, син Єлеазара, сина Арона священика, тож устав він з-посеред громади, вхопив списа в руку, 8 пішов слідом за ізраїльським чоловіком у середину шатра й пробив їх обох, ізраїльтянина та жінку, у живіт. І відвернулася пошесть від синів Ізраїля. 9 А полягло вже було від неї 24 000. 10 Господь промовив до Мойсея: 11 “Пінхас, син Єлеазара, сина Арона священика, одвернув обурення моє від синів Ізраїля, ревнувавши за мою