Читати книгу - "Список Путіна, Григорій Іванович Лешченко"

Союзу законно поселили у квартиру, яка знаходиться в будинку академії. Відтоді ми тяжко працювали двірниками у виші: за мінімальні зарплати без вихідних, премій і відпусток доглядали одне з улюблених місць відпочинку киян – парк площею майже 3 гектари на території  академії. Я чи не єдиний прибиральник на планеті перед війною мав 10 невикористаних відпусток, бо немає ніякого сенсу брати відпустку, адже виш не дозволяє на час відпустки приймати на роботу підміну й у відпустці доводиться працювати, так само як і без неї.

Виселення українських біженців стосується не тільки  мене, а й багатьох українців, зокрема й мешканців столиці, які проживають у службовому житлі, а під час війни отримали лише тимчасовий захист за кордоном, а відтепер мають ще й хвилюватися чи не лежить у поштовій скриньці вдома в Україні, зокрема в Києві, лист з районного суду про виселення їх з кімнати в гуртожитку чи службової квартири.

Виселення біженців грубо порушує європейське законодавство.

Виселення державними службовцями біженців ганьбить Київ і Україну в очах міжнародної спільноти. А без безпрецедентної підтримки світу і, зокрема, американців – великих поборників прав і свобод людей, - які київські державні службовці та комунальники грубо порушують виселенням біженців, - і лише на самій мужності й стійкості унікального українського народу  майже без зброї - наші чиновники довго не втримаються на своїх хлібних місцях. Занадто обережних українських бюрократів - балакунів з правильними словами - російські  загарбники просто знищать чи виженуть в еміграцію або зроблять колаборантами, як це відбувається на окупованих територіях нашої країни.

Чому Київська влада боїться і ніяк не хоче зупинити чи хоч слово сказати проти дій пана Цугорка і тих, хто стоїть за ним, по виселенню біженців? Невже деякі київські державні службовці ні на секунду не можуть подумати, що доброго зробити простим людям, а в голові лише турбота про власний зиск, бо влада для них то лише гроші? Навіщо Ви своїм невтручанням у виселення біженців - виховуєте, підтримуєте та пестите таких керівників?

Виселення паном Цугорка  біженців вмикає зелене світло тим, хто вже рахує бариші і планує після виселення біженців поселити замість них потрібних людей  чи приватизувати службове житло для продажу.       «Ти винен тим уже, що хочу я, бач, їсти»? Мета пана Цугорка і його покровителів – створити небезпечний судовий прецедент, на який в українських  судах посилатимуться хижі чиновники, коли робитимуть безхатьками жінок, дітей і  пенсіонерів, які в Україні, зокрема, і в Києві, законно поселені й проживали у гуртожитках чи службових квартирах, але зараз там не живуть, бо рятуються від війни за кордоном, а  чоловіки й батьки багатьох з них воюють на фронті. Це підготовка, щоб по всій Україні, в тому числі і в Києві дозволити судам без присутності тих, кого виселяють, відбирати кімнати в гуртожитках і службові квартири лише за те, що українці там не проживають. І суд не братиме до уваги, що біженці законно поселені й проживали в службовому житлі до виїзду за кордон.

            Куди після Перемоги України повертатися киянам, як суди відберуть єдине житло?

            Пан Цугорка – державний службовець і все, що коїть на посаді, робить від імені України. Здається, якби обрали ректором будь – кого зі студентів вишу, то дитина не наробила б такого. Художня академія - єдиний виш у Києві, де дві останні воєнні зими поспіль в аудиторіях і студентському гуртожитку на стінах іноді іній. У кабінеті ректора жара від кондиціонера. Студенти кашляють, сині від холоду, виходять на акції протесту проти діяльності пана ректора на посаді керівника вишу. Як студентам-художникам малювати оголену натуру в аудиторіях, а нам з немовлям жити у своїй службовій квартирі в будинку академії? Студенти сидять на поламаних стільцях, розетки б’ють током, дах тече, двері виламані, нерідко працює три туалети з восьми.  Приїжджають міські пожежники: тушать пожежу, бо діти для обігріву змушені користуватися електроприладами. За два роки, відколи став ректором, звільнив близько 150 співробітників з понад 200. Отак виконує обіцянки своєї передвиборчої програми: «Усі зусилля повинні бути спрямовані на створення гідних умов для якісного навчання» та «Зберегти колектив».

Я намагався знайти в Інтернеті, щоб ще хтось з керівників поводився, так само як пан Цугорка, і весь час натрапляв лише на рашистів – діячів культури, медіа, освіти росії.

Щодо масових звільнень та ще й під час війни, то, здається, тут шановний ректор Цугорко попереду планети всієї!

По масових звільненнях у сфері культури ректора НАОМА намагався наздогнати його тезка Олександр Лазарев – головний режисер московського Центрального академічного театру російської армії, призначений на цю посаду минулого року. Але рашист Лазарєв встиг звільнити лише 69 співробітників, а не 150! І про це трублять багато ЗМІ.

Лазарєв і Цугорка перехитрили митців: приятельськими відносинами приспали пильність колег, які їх обрали керівниками, а потім, щоб не виконувати передвиборчі обіцянки, - звільнили тих, хто за них голосував, і підозрілих та поставили своїх людей та лояльних.

Хочеш дізнатися що за людина, то дай її в руки портфель!

Ректор Цугорко нагадує мені російських пропагандистів Соловйова, Осташко, Шейніна: коли не сподобається хоч одне слово, сказане запрошеними, то їх миттю виганяють з телестудії, а то ще й відлупцюють. Про те, щоб вислухати іншу думку і мови не має.

Я звертався до пана Цугорка з інформацією про те, що лише на прибиранні академії розікрали мільйон гривень. Ми 33 роки прибирали парк за мінімальні зарплати, а гроші за ще 3 ставки двірника і садівника отримували наближені до адміністрації. Як реакція ректора на моє повідомлення, стало звільнення з роботи начальника відділу кадрів, яка підтвердила мої слова. Шукаю подібний випадок в Інтернеті…

Як і в Художній академії, зарплати отримували, а замість них працювали інші люди у найбільшому рашистському виші - російської академії народного господарства і державної служби при президенті росії, який очолював відомий економіст Володимир Мау, котрий багато разів зустрічався з путіним і давав диктатору поради. А також підписав лист на підтримку війни проти України. Щоб під час війни не компрометувати і так скомпрометовану далі нікуди росію кримінальну справу зам’яли і дали змогу ректору вилетіти з країни.

Стосовно того, що мене спеціально не повідомила адміністрація Художньої академії про розгляд у суді справи про моє виселення за позовом ректора та приховала повідомлення з суду про засідання, отримане на адресу службової квартири, хоч керівництво НАОМА і знало всі мої телефони та електронну пошту і підтримувало зі мною зв’язок, сподіваючись