Книги Українською Мовою » 💙 Сучасна проза » Талановитий містер Ріплі 📚 - Українською

Читати книгу - "Талановитий містер Ріплі"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Талановитий містер Ріплі" автора Патриція Хайсміт. Жанр книги: 💙 Сучасна проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 95 96 97 ... 108
Перейти на сторінку:
допомогою перекладача, мав намір витягти з Роверіні всі подробиці справи. До того ж він не зможе опитати інших важливих свідків, як-от управительку дому, в якому винаймав квартиру Дікі Ґрінліф. А це було дуже навіть важливо.

— Кілька тижнів тому я говорив з Роверіні у Венеції, — сказав Том. — Передавайте мої вітання.

— Обов’язково, — Мак-Каррон допив своє капучино. — Ви знали Дікі, тож куди, на вашу думку, він міг податися, щоб його ніхто не знайшов?

Том засовався на стільці. Ось він і докопався до самого дна.

— Ну, я знаю, що йому дуже подобається Італія. Навряд чи він поїхав до Франції. Йому також подобалась Греція, а ще він планував побувати на Майорці. Може бути, що він подався до Іспанії.

— Зрозуміло, — зітхнув Мак-Каррон.

— Ви сьогодні повертаєтесь до Рима?

Детектив підняв брови.

— Мабуть, якщо зможу бодай кілька годин поспати. Я не спав уже дві доби.

Але тримався він незле, подумав Том.

— Здається, містер Ґрінліф мав дізнатися на вокзалі про найближчі потяги. Наскільки мені відомо, є два ранішніх і ще кілька вирушають по обіді. Він планував сьогодні повернутися до Рима.

— Може, й поїдемо сьогодні. — Мак-Каррон узяв рахунок. — Дуже дякую за вашу допомогу, містере Ріплі. Я маю вашу адресу й номер телефону на той випадок, якщо знову потребуватиму вашої допомоги.

Обидва підвелися.

— Ви не проти, якщо я піднімуся і попрощаюся з Мардж та містером Ґрінліфом?

Мак-Каррон не мав нічого проти. Вони знову їхали разом ліфтом, а Том насилу стримувався від насвистування якоїсь дурнуватої пісеньки.

У номері він уважно подивився на Мардж, вишукуючи на її обличчі ознаки ворожості. Та вона радше виглядала зажуреною, ніби щойно овдовіла.

— Я б хотів ще й з вами поговорити наодинці, міс Шервуд, — сказав Мак-Каррон. — Якщо ви не заперечуєте, — він повернувся до містера Ґрінліфа.

— Звісно. Я саме збирався до вестибюля придбати ранкові газети, — відказав містер Ґрінліф.

Том попрощався з Мардж та містером Ґрінліфом на той випадок, якщо вони сьогодні повернуться до Рима і більше не побачаться. А Мак-Каррону сказав:

— Я з радістю приїду до Рима, якщо вам раптом знадобиться моя допомога. Я буду у Венеції до кінця травня.

— До того часу ми вже щось знайдемо, — відповів Мак-Каррон з упевненою ірландською посмішкою.

Том разом із містером Ґрінліфом спустився до вестибюля.

— Він знову питав мене про те саме. А ще попросив описати характер Дікі, — озвався Том.

— Ну, то якої ви думки про його характер? — приреченим голосом запитав містер Ґрінліф.

Том знав, що містер Ґрінліф однаково осудить як те, що Дікі наклав на себе руки, так і те, що він утік і десь переховується.

— Я сказав тільки те, що думаю, — відповів Том. — Мені здається, що Дікі цілком здатен як утекти, так і покінчити з собою.

Містер Ґрінліф нічого не сказав, лише поплескав його по плечу.

— До зустрічі, Томе.

— До зустрічі, — відказав Том. — Сподіваюся, він дасть про себе знати.

У них з містером Ґрінліфом були хороші стосунки, подумав Том. Те саме було й із Мардж. Вона проковтнула його вигадку про самогубство Дікі, і відтепер усі її думки прямуватимуть у тому напрямку.

Решту дня Том провів удома, очікуючи на дзвінок, бодай від Мак-Каррона, нехай навіть стосовно якоїсь дрібниці. Та отримав дзвінок лише від графині Тіті, яка запросила його на коктейльну вечірку. Том сказав, що прийде.

З якого дива йому чекати неприємностей від Мардж? Вона ніколи не завдавала йому клопоту. Відтепер самогубство Дікі стане для неї нав’язливою ідеєю, всі її думки й фантазії обертатимуться навколо неї.

28

Мак-Каррон зателефонував йому наступного дня з Рима, щоб запитати імена всіх, кого Дікі знав у Монджибелло. Мабуть, то було все, чого від нього хотів детектив, адже він неспішно звіряв його свідчення з переліком, який йому надала Мардж. Більшість імен він уже отримав від Мардж, але Том ще раз назвав усіх тих людей і їхні нелегкі для вимови адреси — Джорджіо, звісно ж, і П’єтро, який наглядав за причалом, Марія, тітка Фаусто (він не знав її прізвища, але з горем пополам пояснив Мак-Каррону, де знаходився її дім), бакалійник Альдо, родина Чеккі й навіть старий Стівенсон, художник-самітник, який мешкав на околиці містечка та якого сам Том ніколи не зустрічав. Том кілька хвилин перелічував їхні імена, а Мак-Каррону, либонь, знадобиться не один день, щоб їх усіх опитати. Том не назвав тільки синьйора Пуччі, який займався продажем будинку й вітрильника Дікі. Синьйор Пуччі міг розказати Мак-Каррону, якщо він уже не довідався про це від Мардж, що Том Ріплі приїжджав до Монджибелло,

1 ... 95 96 97 ... 108
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Талановитий містер Ріплі», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Талановитий містер Ріплі"