Читати книгу - "Запасна наречена. У відпустку в інший світ, Анна Лерой"

— Напевно, обрив зв'язку з моїм світом, з моїми рідними, — розгублено відповідаю я. — Це ті зміни, від яких не втекти. Я, звісно, можу стрибати туди-сюди, зі світу в світ, але згодом я робитиму це дедалі рідше... 

— Будуть інші турботи і нові знайомства, — киває Фрайд. 

— І завмерти в часі, в сьогоденні не вийде, так? І я однаково колись стану як вона?.. — чомусь мені важливо не стати у підсумку тією самою потраплянкою без зв'язку з власним минулим. Можливо, бабусиній сестрі було нічого втрачати, але в мене є, і чимало. Я можу бути людиною-тюленем і планувати провести відпустку на дивані, але це не стосується емоційних зв'язків, мого життя і моїх стосунків. Мені не все одно.

— Як вона ти не станеш, ви ж різні, — усміхається Фрайд і все-таки заносить мене в ласкаву теплу воду. Вона буквально світиться в променях сонця, через що шкіра теж виблискує. Я опускаюся на спину і лежу на поверхні води, поки Фрайд кружляє поруч, продовжуючи говорити. — Ти станеш собою, у нас буде наше власне завтра, і я сподіваюся провести з тобою багато-багато років. І ми проживемо їх так, щоб коли в нашого довгого життя настане закономірний підсумок, ти не відчувала ні сумнівів, ні жалю. Так і буде.

— Мені б твою впевненість, — я фиркаю, але отримую гранично серйозну відповідь.

— Вона в тебе вже є, — каже він мені, перетворюючись на Морозка — як зазвичай робить у важливі та складні моменти. — Моя впевненість і мої сили. Допоки ти цього хочеш і це тобі потрібно, я відчиню тобі двері у твій світ.

— Якщо тільки Алн не з'їсть усі мої речі, — сміюся я, приховуючи те, наскільки зворушена його словами. 

— А ось стосовно цього тобі краще з ним домовитися, а то хто його знає... — каже Фрайд, хитаючи головою. І це його «хто його знає» одразу нагадує мені про з'їдений левом спортивний костюм.

— Він же не може просто взяти і з'їсти мої речі?! — я смикаюся і майже одразу йду під воду з головою, виринаю, енергійно розштовхуючи воду руками і виглядаючи лева, який як завжди зник. Ніколи не знайдеш, коли він потрібен! Чи він спеціально це робить?!

— Він і твоя химерна тінь, отже, впливаємо ми на нього порівну. Раніше він ні в чому-такому не був помічений! Не їв, не втручався у мої справи, не дуркував. Тож це питання вам варто вирішити між собою, — сміється Фрайд, і я розумію, що частка правди в його словах, природно, є, але все ж таки там більше бажання відволікти мене від важких думок. І я хлюпаю водою йому в обличчя.

А й справді, чого божеволіти, намагаючись передбачити таке далеке майбутнє, коли в мене ще трактат із біології Витоку жодного разу не було відкрито! 

Моє майбутнє і моє оточення будуть такими, якими я їх зроблю.

Фрайд, вірно вгадавши мій настрій, підпливає і притягує мене в обійми з явним наміром поцілувати. Гм-м, як він там сказав? Алн і моя химерна тінь, так?

Крилатий лев виринає вже наступної миті, потужно збиваючи воду крилами — і величезна хвиля буквально забирає Фрайда від мене. Утім, він одразу ж спливає, фиркаючи і стираючи воду з обличчя, намагається знайти винуватців. А ми — я і химера власне — готуємося до втечі: лев, порикуючи, пливе, а я з вереском чіпляюся за його шкуру і хвіст. Усередині мене вируючими бульбашками лоскоче відчуття щастя.

А навколо золотиться вода, у повітрі пахне місцевими водоростями, віє спекою від білого піску, і за кількасот метрів від білої прибережної смуги видніється передмістя домену — туристичні квартали з маленькими забігайлівками та затишними місцевими будиночками для приїжджих — три кімнати й крихітний, але дивовижно квітучий сад. Фрайд усе-таки наздоганяє нас, остаточно розполохавши місцевих мешканців, тож ті з вереском і підібгавши щупальця вивалюються на берег. Але нам весело. І ця безтурботність, це щастя і задоволення від «бути тут і зараз», напевно, це і є те, що потрібно отримувати від відпустки. Де б вона не трапилася.

_______________________

Дорогі читачі, ця історія добігла свого кінця, тож не забудьте підтримати автора і поставити вподобайку, якщо вам сподобалось, мені буде дуже приємно! А ще можна підписатися на мою сторінку. Так ви будете в курсі моїх новин та новинок :))

Також запрошую до інших моїх книг, пригоди ніколи не закінчуються :)

Гарного дня, бережіть себе і ваших близьких! Щиро ваша, Анна Лерой 

Кінець