Читати книгу - "Життєписи дванадцяти цезарів"

248

Жеребкування відбувалося для призначення провінцій та обов’язків. Одружені мали певні привілеї, наприклад те, що їх залишали на місці.

249

Місто в Лігурії, поблизу Коттійських Альп.

250

Тобто членів місцевого сенату.

251

Йдеться про отримання прихистку в храмах та святих місцях задля уникнення покарання за злочини. Про це говорить Августин, “Про Місто Боже”, 1, 1.

252

Таке ж прислів’я зустрічаємо в Цицерона (До Аттіка, XIII, 12, 3).

253

Такі переконання, зрозуміло, базувалися на віщуваннях.

254

Тацит говорить, що Тиберія прикрив своїм тілом Сеян (Аннали, IV, 59).

255

Суддівські колегії.

256

Керівники легіонів.

257

Керівники кінноти.

258

Консульські легати керували імператорськими провінціями.

259

Тиберій Клавдій Нерон — повне ім’я, що жартома переробили: Біберій — від лат. “bibere” — “пити”, “caldum” — тепле вино, “mero” — від “merum”, чисте нерозведене вино. Греки та римляни завжди розводили вино водою.

260

Про це згадує й Сенека (Листи до Луцілія, 83).

261

Амфора (майже 40 л.), звичайно, перебільшення.

262

Із грец., “зв’язка”.

263

Еротичні книги.

264

Caprineus.

265

Ексодій — кінцевий дивертисмент на виставі.

266

Зневажливе звертання.

267

Август піклувався про відновлення римських родин. Сам Август надав його дідові, Гортензію, маєток, але майно згодом конфіскували. (Див. Август, 41, 1).

268

Такі пожежі траплялися у 27 та 36 р., при чому друга була також на Авентинському пагорбі.

269

Йдеться про фінансову кризу 33 р. Про це говорить Тацит (Аннали, 4, 64).

270

Тацит говорить, що це зробив сенат (Аннали, 4.64), оскільки статуя Тиберія залишилася неторкнутою посередині палаючого району.

271

Зазвичай на військових знаменах під орлом (чи іншим знаком) був образ імператора.

272

Ветеранам платили пенсію.

273

Звинувачували їх у тому, що ці гроші вони тримали для потреб заколоту. Цезар встановив ліміт, який можна було тримати — 60 000 сестерціїв.

274

Родовища корисних копалин спочатку були приватними, а потім перейшли у власність імперії.

275

Сховище, де зберігалися цінні документи.

276

Каторжні роботи на водяних колесах для зрошення полів уважалися одними з найважчих.

277

Іліон — інша назва Трої.

278

Єгипет уважався власністю імператора, і тому жоден сенатор не мав права туди їхати без дозволу.

279

Сходи Ридань — спуск з Капітолійського пагорба.

280

Це був знак, що його засудили до смертної кари: мотузка була для того, аби його задушити, а гак — щоб затягнути тіло до Тибру.

281

Можливо, йдеться про клоунів, які часом брали участь у похоронних процесіях.

282

Подвійне значення слова “debitum” — борг, або належне.

283

Усі члени партії підпадали під проскрипції.

284

Зробив це Граній Марцел, щоб встановити голову Тиберія.

285

Вершники повинні були мати певний капітал — сто тисяч сестерціїв; Тиберій, оскільки був пасинком Августа, не мав майна (див. р. 15).

286

Тобто не був навіть Римським громадянином, адже вигнання означало втрату громадянства.

287

Тут мова йде про різні віки на землі — спочатку був золотий вік, найкращий, а згодом — залізний, вік зброї.

288

Римляни зазвичай чистого вина не пили — це вважалося непристойним: вино завжди пили розведене.

289

Ромул — звертання до римського народу.

290

Сулла прийняв прізвисько “Фелікс” — “щасливий”.

291

Йдеться про захоплення Рима.

292

Священні дні присвячувалися небесним богам, святкові — підземним.

293

Поет — Мамерк Скавр, історик — Кремуцій Корд. Страти вони не дочекалися, завбачливо покінчивши самогубством.

294

Сходи Ридань — спуск з Капітолійського пагорба: покараних стягали униз гаками в Тибр по сходах, вирубаних на цьому пагорбі.

295

Йдеться про доньку Сеяна.

296

Трасилл переконав Тиберія, що той переживе його на десять років, забезпечивши таким чином свою недоторканність.

297

Пріам — цар Трої.

298

Йдеться про храм Фортуни Первородної. На дерев’яних табличках були написані пророцтва.

299

Тиберій обіцяв Сеянові свою онучку Юлію.

300

Оскільки Тиберій та Сеян були консулами у цьому році, то йдеться тут про консулів, призначених наступниками на період року (consules suffecti), очевидно з 1 липня.

301

Подібні знаки застосовували ще під час Троянської війни, посилаючи вістки до Мікен про загибель Трої. Про це йдеться в “Агамемноні” Есхіла. Такий же “телеграф” застосовували й козаки.

302

У Тиберія на Капрі було 12 вілл.

303

Місця сенаторів у театрі, звідси — й “оркестр”.