Читати книгу - "Секрети родини Бенет 2. У полоні Хаосу, Кері Блек"

- Я потрібна їм, - різко вдихнувши повітря я піднялась з ліжка. 

Я опинилась у розкішній та затишній кімнаті, оформленій в білих тонах. В центрі стояло велике ліжко, на якому я ще декілька секунд тому лежала, на ньому було багато пухнастих подушок і ковдр, що створювало затишок та комфорт. Біля ліжка стояла запалена свічка, яка  додавала холодній кімнаті теплоти. Хутряний килим, на якому я стояла, був мʼякий та приємний на дотик. 

Я повернулась та побачила величезне вікно з готичними арками, крізь яке відкривався вид на замок. Схоже це і є академія Ваглес до якої я їхала. 

Біля мене стояли стривожені чоловіки. Серед них був Майкл, Занкус, Роберт, який схоже був самим собою, та Говард. 

Останній сидів подалі з задумленним виглядом. 

- Схоже вам подобається привертати в такий спосіб увагу, - мовив цілитель, зле зиркнувши на мене. 

Його коментар вирішила проігнорувати. 

- Скільки я спала? 

- Два дні, - відповів Занкус пильно мене обдивляючись. 

Отже вже завтра турнір. Мої підопічні залишились два дні без наставниці. В мене підкралося не приємне відчуття. 

- Як я тут опинилась? - запитала я примружившись. - І де я взагалі?

- Це ваша кімната… - чомусь невпевнено мовив Роберт. - Ваша з Майклом, наскільки я розумію. 

Викладач Арден не смикнув навіть бровою уважно спостерігаючи лише за мною.

- Коли ви впали в транс вас перенесли, - відповів на перше питання Говард Тукрокс. - Та схоже ви не дуже хотіли повертатись.

- Каро, я намагався вивести тебе з трансу та моїх сил було недостатньо. Хаос блокував усе, - почав виправдовуватись Роберт Блейк. 

- Не важливо, - махнула рукою. 

- Завжди така сильна, - посміхнувся Занкус. 

Я обдивилась всіх чоловіків по черзі та мій погляд зупинився на Майклові, який єдиний мовчав. 

Він прискіпливо дивився на мене, наче підозрюючи у чомусь. Чи можливо шапка горить на злодієві?

Я поспішно опустила очі. 

- Відведіть мене до моїх дівчат, - мовила чомусь до Занкуса, який в той момент різко схопився. 

Майкл виставив перед ним руку та зупинив демона. 

- Я цим займусь, - сухо мовив бойовий маг та підійшов до мене. Його проникливий погляд нікуди не зник та роздивлявся мене з новою хвилею. - Дозволите, викладачко Бенет, - надав він мені лікоть. 

Серце зрадницьки пришвидшилось та я наплювавши на власні почуття взяла його за руку. 

Надягнувши пальто ми швидко вийшли з невеличкого будиночку та поспішно рушили до самої академії. 

Я не встигала роздивлятись довгі коридори академії Ваглес, від яких віяло холодом та яскраві факели, які анітрохи не гріли. 

- Я радий, що з тобою все добре, - мовив Майкл дивлячись уперед. - Ти бачила його? Зустрічалась з Хаосом?

- Так, - тихо відповіла дивлячись під ноги та ледве встигала за широкими та швидкими кроками бойового мага. 

- І? - схоже така ходьба була для нього звичною, адже Майкл навіть не задихався. Та не дочекався моєї відповіді, добавив. - Хаос за визначенням не можна контролювати. Як тільки він зʼявляється, всі плани та задуми виявляються марними. Його дії непередбачувані, а слова переконливі. Єдине на, що можна чекати напевне це спустошення, яке він залишає за собою. 

- Я знаю, - мовила я, відчуваючи, як хочу розповісти усе, що сталось. 

Майкл різко зупинив мене перед дверима в одну з кімнат. Він примружився та дивився в мої очі, його погляд блукав по мені, а потім очі зблиснули в розумінні. Розумінні того, що Хаос зробив. 

Його дихання на мить пришвидшилось та зуби проскрипіли. Я очікувала допита, але…

- Ми прийшли, - важко видихнув він та кивнув на двері. - Це кімната твоїх дівчат. 

Продовжувати цю розмову далі не було сенсу, тому без роздумів розвернулась від бойового мага та впевнено зайшла у кімнату.

Мене зустріли вельми здивовані очі. 

Олівія накрилась ковдрою з головою та лежала на своєму ліжку, коли я увійшла вона злегка повернула голову до мене та виглядала з під ковдри. 

Я глянула на годинник в центрі кімнати. Було вже далеко за дванадцяту. 

Ліліана впевнено трималась біля столу, та схоже до того, як я зайшла вона робила нотатки в блокноті. 

А Аманда щойно вийшла з душу з повними очима сліз.

- Що відбувається? - оглянула я кожну з них по черзі. 

Дівчата переглянулись. 

Олівія піднялась та притулила до себе ноги. 

- Це вже не важливо, наставнице Бенет, - мовила сухо студентка Лайон. - Ми все вирішили самі. Можете далі розважатись. 

Її слова пронизало серце. Дівчата потребували допомоги, а я була в трансі. І хоча й моєї вини тут немає та факт того, що я не була з ними в потрібну мить боляче вдарив по мені. 

- Викладачко Бенет, - вскрикнула Аманда та підбігла до мене. Вона тісно обнійняла мене та хлюпнула носом. - Не все гаразд. У всіх нас, - тихо мовила студентка.