Читати книгу - "Тяжкі часи"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Пані Гранді — уособлення показної доброчесності, постать у комедії англійського драматурга Томаса Мортона «Боже поможи» (1798), що раз у раз згадується в репліках, але сама на сцені не з’являється.
Транспарант — напівпрозоре зображення, підсвічене ззаду.
Церква св. Егідія — в одному з найзлиденніших тоді районів Лондона.
Адам Сміт і Мальтус. — Пан Товкматч назвав своїх дітей на честь політеконома Адама Сміта (1723–1790) й соціолога Томаса Роберта Мальтуса (1766–1834), ідеологів англійської буржуазії.
Мокко — один з найкращих гатунків аравійської кави.
Пегас — образ давньогрецької міфології, крилатий кінь, символ поетичного натхнення.
Ноїв ковчег — за біблією, судно, що на ньому врятувалися від усесвітнього потопу праведник Ной зі своїм родом; у ковчезі було також зібрано всі види живих створінь.
Кентавр — образ давньогрецької міфології, створіння з кінським тулубом і людським огруддям, руками та головою.
Купідон — у давньоримській міфології бог кохання (Амур — у давньогрецькій), вродливий крилатий хлопчик з луком і стрілами.
Феї та ельфи — за народними повір’ями, повітряні духи жіночої й чоловічої статі.
… у почті тріумфальної колісниці… — В стародавньому Римі войовникам-переможцям улаштовувалось тріумфальний в’їзд до столиці; перед колісницею тріумфатора вели полонених і везли трофеї.
… зі своїм коріоланівським носом — цебто римським; Коріолан — герой однойменної Шекспірової трагедії, гордовитий римський аристократ, ворог плебейства.
Велика хартія вольностей — грамота, що обмежувала королівську владу; видав її під тиском феодалів король Джон Безземельний 1215 року.
Джон Буль — прізвисько англійців, узяте з серії памфлетів англійського публіциста Джона Арбетнота «Історія Джона Буля» (1712).
Габеас корпус — назва англійського закону 1679 року про недоторканність особи.
Білль про права — парламентський акт 1689 року, що обмежив права короля й ствердив провідну роль парламенту в країні.
«Мій дім — моя фортеця» — прислів’я, що має на увазі право англійця на особисту недоторканність.
«Церква й держава» — формула, що характеризує тісний зв’язок англійської церкви з державним апаратом.
«Хрань, боже, королеву» — перші слова англійського гімну (з 1837 по 1901 рік англійський трон посідала королева Вікторія).
«О, нетривкий талан вельмож земних…» — рядки з поеми Олівера Гольдсміта «Покинуте село» (1770).
… купити смолоскипа, щоб посвітити вал… — Присвічувати смолоскипами багатій публіці, що виходить з театру, — традиційний заробіток лондонської бідноти.
Всстенд, Мейфер — аристократичні квартали на заході Лондона.
Про чарівниць… про карлика, і про горбаня, і про джіннів…» — образи з казок «Тисячі й однієї ночі». Джінни — духи в арабській і перській міфології.
Дефо Данієль (бл. 1660–1731) — англійський письменник доби Просвіти, автор «Робінзона Крузо», «Моль Флендерс» і ще численних романів, багатих на описи подорожей та пригод.
Евклід (IV ст. до н. е.) — великий давньогрецький математик; його «Основи» правили в англійських школах за підручник з геометрії ще й за часів Діккенса.
Голдсміт Олівер (1728–1774) — англійський письменник-сентименталіст. З його творів найвідоміші роман «Векфілдський священик», поема «Покинуте село», комедія «Ніч помилок».
Кокер Едвард (1631–1675) — автор підручника з арифметики.
«Чинити людям те, що я бажаю, щоб вони мені чинили» — трохи перефразовані слова Христа з євангельської «нагірної проповіді».
Сині книги — офіційні збірки урядових документів у Англії.
… чи султан захоче слухати дружинині казки…» — У новелі, що об’єднує арабські казки збірки «Тисяча й одна ніч», оповідається, як один султан, аби вберегтись від зради, страчував своїх жінок після шлюбної ночі, і тільки одна, Шахразада, зуміла врятуватись, починаючи щоночі якусь цікаву казку, а кінець її лишала на другу ніч.
… на щастя й на біду — слова з вінчальної формули в англійській церкві.
… подати прохання до церковного суду…» — Шлюборозлучні справи в Англії того часу розглядались у церковному суді, а що церква вважає шлюб за нерозривний, то давалось тільки дозвіл на розлуку без права одружитися знову. Поважними підставами вважались тільки подружня зрада або жорстоке поводжсння. Цивільний суд — суд звичайного права, що спирався не на писані закони, а на звичаї й прецеденти — владнував майнові претензії в подружжі; а для справжньої розлуки, з дозволом одружитися знову, потрібно було окремої парламентської постанови. Такі постанови видавалися дуже рідко.
«… парламентським, сьогодні вранці…» — За постановою парламенту, по кожній лінії раз на добу ходив потяг, що квитки на нього коштували дешевше (одне пенні за милю).
Вавілонські вежі. — За біблією, у Вавілоні почали будувати вежу аж до неба заввишки, і бог, аби тому перешкодити, «змішав мови», щоб будівники не розуміли один одного; доти на землі нібито була тільки одна мова.
«Хто з вас без гріха, нехай перший на неї той каменем кине», — у євангелії так сказав Христос, коли до нього привели на суд перелюбницю (за юдейським звичаєм, перелюбників закидали камінням).
Синя Борода — жорстокий чоловік з відомої казки, що вбивав своїх дружин, коли вони, порушивши його заборону, заходили до певного покою в його замку.
… аж доки пролунає сурма архангела… — За християнським віровченням, сурма архангела провістить Страшний суд і кінець світу.
… коли йому не давали цілковитої змоги робити що заманеться… — Діккенс глузує з прибічників так званої манчестерської течії в політичній економії, що вимагали необмеженої волі для торговців і промисловців і виступали проти будь-якого втручання уряду в економічні справи, нагляду над умовами праці тощо.
… мати його має право на притулок коштом парафії… — Таке право мали тільки ті бідняки, що народились у даній парафії й могли те довести.
Робітний дім — притулок для нужденних старих людей, калік, сиріт та безробітних, що умовами нагадував в’язницю.
… всі дарунки зубожують того, хто їх одержує… — З погляду мальтузіанства доброчинність, сприяючи приростові населення, тільки побільшує злидні.
… купити якомога дешевше й продати якомога дорожче… це й є ввесь обов'язок кожної людини. — Діккенс іронізує з доктрин буржуазної політичної економії.
Люцифер — у християнській міфології сатана, володар пекла.
… султан, що був устромив голову у відро з водою… — В арабській казці, що входить до одного з варіантів «Тисячі й однієї ночі», чарівник на мить устромив голову єгипетського султана Махмуда в відро з водою, і султанові за ту мить примарилось, ніби він побував у далеких краях, зазнав суднотрощі, став рабом, обернувся на віслюка й кілька років був у тій подобі.
Грації — в давньоримській міфології три богині краси.
«Що буде, те
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Тяжкі часи», після закриття браузера.