Читати книгу - "Світанок"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Якби її обличчя не вражало своєю вродою і досконалістю, я б і не повірила, що це те саме немовля. Моє немовля.
Але й Едвардові риси були в її обличчі, а в барві її очей і в щічках було щось від мене. Навіть від Чарлі їй дісталися густі кучерики, хоча їхній колір був таким, як у Едварда. Це наша дитина. Неможливо, але таки правда.
Та коли я побачила цю довгоочікувану дитину, вона не стала для мене реальнішою. Навпаки — ще фантастичнішою.
Розалія поплескала її по щоці й мовила:
— Так, це вона.
Ренесма втупилася очима в мене. А тоді, точно як за кілька секунд по своєму дикому народженню, вона всміхнулася. Сліпучий зблиск маленьких бездоганних білих зубів.
Голова йшла обертом, і я зробила невпевнений крок назустріч.
Рух довкола був блискавичним.
Еммет і Джаспер виросли переді мною пліч-о-пліч, виставивши руки. Едвард схопив мене ззаду — його пальці міцно стиснули мені передпліччя. Навіть Карлайл та Есме стали обабіч Еммета й Джаспера, Розалія ж позадкувала до дверей, міцно вчепившись у Ренесму. Джейкоб ворухнувся, займаючи захисну позицію перед ними.
Тільки Аліса залишилася на місці.
— Гей, дайте їй спокій! — спробувала вона всіх утихомирити. — Вона не збиралася нічого робити. Вам би теж схотілося поглянути зблизька.
Аліса мала рацію. Я цілком контролювала себе. Я була готова опиратися будь-чому — навіть запаху такому ж звабливому, як людський запах у лісі. Але тут спокусу не можна було й рівняти.
Аромат Ренесми був чудово збалансований — чиста суміш неймовірно духмяних парфумів і запаху вишуканої страви. У цьому ароматі було досить солодкавого вурдалацького запаху, щоб людський дух не взяв гору.
Я впораюся. Я була переконана.
— Зі мною все гаразд, — запевнила я, поплескавши Едвардову долоню, яка лежала в мене на руці. Далі я завагалася й докинула: — Але тримайся поблизу — про всяк випадок.
Джасперові очі були напружені й зосереджені. Я знала, що зараз він намагається оцінити емоційну атмосферу навколо мене, отож я намагалася опанувати себе й цілковито заспокоїтися. Щойно Едвард прочитав у думках Джаспера позитивний вердикт, миттю відпустив мене. Та хоча Джаспер найкраще з усіх міг оцінити мій стан, він усе одно досі вагався.
Коли розумничка-дитина почула мій голос, вона почала борюкатися на руках Розалії. І якимсь дивом на її обличчі з’явився нетерплячий вираз.
— Джаспере, Еммете, пропустіть нас. Белла має право…
— Едварде, але ризик… — почав був Джаспер.
— Мінімальний. Слухай, Джаспере, на полюванні вона вловила запах туристів, які опинилися не в тому місці й не в той час…
Я почула, як Карлайл вражено хапнув ротом повітря. На обличчі Есме стурбованість змішалася зі співчуттям. Джасперові очі округлилися, але він ледь помітно кивнув, наче Едвард своїми словами відповів на якесь його невисловлене питання. Джейкобів рот скривився у відразливу гримасу. Еммет стенув плечима. Розалія виказала найменше стурбованості — вона намагалася втримати дитину на руках.
Але вираз обличчя Аліси миттю сказав мені, що вона не дасть себе надурити. Її прискалене око, яке пильно й напружено втупилося в позичену сорочку, зраджувало занепокоєння через те, що саме зробила я зі своєю сукнею.
— Едварде! — дорікнув Карлайл. — Як ти міг бути таким безвідповідальним?
— Знаю, Карлайле, знаю. Я повівся, як останній бовдур. Я мав переконатися, що навколо нас усе чисто, перш ніж дати їй волю.
— Едварде, — пробурмотіла я, засоромлена тим, як вони витріщалися на мене. Було враження, наче вони приглядаються, чи не почервоніли мої очі ще більше.
— Белло, він має повне право докоряти мені, — усміхнувся Едвард. — Я вчинив жахливу помилку. Той факт, що ти виявилася набагато сильнішою, ніж ми могли очікувати, нічого не змінює.
Аліса закотила очі:
— Який тонкий гумор!
— Я не жартую! Я намагався пояснити Джасперові, чому Белла точно впорається. І не моя провина, що всі зробили занадто поквапливі висновки.
— Стривай, — видихнув Джаспер, — то вона не полювала на людей?
— Вона хотіла, — мовив Едвард, насолоджуючись ефектом. Я скреготнула зубами. — Вона навіть сфокусувалася на полюванні…
— І що трапилося? — перебив його Карлайл. Зненацька його очі засвітилися, здивована усмішка розпливалася на вустах. Це нагадало мені попередню розмову, коли він вимагав подробиць про процес мого перетворення. Жага нової інформації.
Едвард натхненно нахилився до нього:
— Вона відчула, що я позаду, й ладна була захищатися. І тільки-но усвідомила, що її переслідують, куди й поділася зосередженість на полюванні! Я ще нічого схожого не бачив! Вона миттю усвідомила, що саме відбувається, і тоді… вона затамувала подих і втекла.
— Ого! — пробурмотів Еммет. — Серйозно?
— Він не все розповідає, — буркнула я, засоромлена ще більше, ніж до того. — Він випустив те, що я заричала на нього.
— То ви двійко обмінялися парочкою чудових хуків? — радісно запитав Еммет.
— Ні! Звісно, ні!
— Ні? Справді ні? Ти не напала на нього?
— Еммете! — запротестувала я.
— О, яка прикрість! — застогнав Еммет. — Ти ж єдина особа, яка могла взяти його тепленьким, адже він не може влазити тобі в голову, як нам, і до того ж у тебе чудове виправдання, — він зітхнув. — Я вмираю — так хотів би подивитися, як би він упорався без жодних своїх переваг.
Я обпекла його крижаним поглядом.
— Я б ніколи!..
Мою увагу привернуло те, як нахмурився Джаспер; схоже було, що він стурбований більше, ніж раніше.
Едвард жартівливо пхнув його кулаком у плече:
— Бачиш, що я мав на увазі?
— Це неприродно, — буркнув Джаспер.
— Вона могла накинутися на тебе — це ж було за кілька годин після перетворення! — насварилася Есме, притиснувши руку до серця. — Нам слід було піти з вами!
Але я вже не слідкувала за розмовою, бо ж Едвард розповів свій анекдот до кінця. Я втупилася у прегарну дитину біля дверей, яка також і досі дивилася на мене. Її маленькі ручки в ямочках тягнулися до мене, наче вона точно знала, хто я така. Моя рука автоматично піднялася, повторюючи її жест.
— Едварде, — попрохала я, визираючи з-за Джаспера, щоб роздивитися її ліпше, — будь ласка!
Джаспер зціпив зуби й не поворухнувся.
— Джаспере, того, що ти очікуєш, не станеться, — тихо мовила Аліса. — Повір мені.
На секунду
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Світанок», після закриття браузера.