Читати книгу - "Коріння Бразилії"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Жункейра Луїш Жозе Фрейре (1832—1855) — талановитий бразильський поет-романтик.
(обратно) 365Плотін Александрійський (204/205—270) — античний філософ-ідеаліст, засновник неоплатонізму. «Плотін соромився, що у нього є тіло» (Життя Пл. 1.1) — початок опису життєвого шляху філософа його учнем Порфирієм. Людина почуває себе в’язнем власного тіла та матеріального світу, душа має відділитися від того тіла через свою спорідненість із вічними Ідеями, наше справжнє «я» повністю духовне — ось головні постулати цього вчення.
(обратно) 366Бенжамін Франклін Раміз Ґальван (1846—1938) — лікар, учитель, філолог, письменник, біограф, оратор. Був вихователем останнього принца Імперії Бразилії до проголошення Республіки та вигнання королівської сім’ї.
(обратно) 367«Constribuições para a Biografìa de D.Pedro II», Revista do Instituto Histórico e Geográfico Brasileiro, tomo especial (Rio de Janeiro, 1925), p. 119.
(обратно) 368Gilberto Freyre, «A propósito de Dom Pedro II», Perfil de Euclides e outros perfis (Rio de Janeiro, 1944), p. 132.
(обратно) 369Mário Pinto Serva, О enigma brasileiro (São Paulo, s.d.), pp. 12 e 57.
(обратно) 370A. J. Todd, Theories of social progress (New York, 1934), p. 522 e seg.
(обратно) 371Анрі-Бенжамен Констан де Ребек (1767—1830) — французько-швейцарський письменник, публіцист, політичний діяч часів Французької революції, бонапартизму та Реставрації.
(обратно) 372З іншого боку, пильний спостерігач застерігає від, на його погляд, надмірного вживання слова «революція» в тих випадках, коли південноамериканський генерал зі своїм військом скидає президента і призначає себе — чи надовго? — на його місце. Відтак він пояснює, що часто-густо такі події повторюються регулярно й є складовими загального процесу — справді революційного — перетворення колоніальних територій на сучасні цивілізовані суспільства. — Прим. авт.
W. Mann, Volk und Kultur Lateinamerikas (Hamburg, 1927), p. 123.
(обратно) 373Франсишку Жозе ді Олівейра Віана (1883—1951) — бразильський юрист, історик, соціолог, професор. Член Бразильської Академії літератури.
(обратно) 374D. H. Lawrence, Studies in Classic American Literature (London, 1924), p. 88.
(обратно) 375H. Handelmann, História do Brasil (Rio de Janeiro, 1931), p. 361.
(обратно) 376Caio Prado Júnior, «Distribuição de Propriedade Fundiária no Estado de São Paulo», Geografia, I (São Paulo, 1935), p. 65.
(обратно) 377C.F. Van Delden Laerne, Rapport sur la Culture du Café en Amérique, Asie et Afrique (La Haye, 1885), p. 254 e seg.
(обратно) 378Жозе Мануел да Фонсека (1803—1870) — бразильський адвокат, журналіст і політик, землевласник, віце-президент провінції, сенатор Бразильської імперії.
(обратно) 379Anais do Senado, IV (Rio de Janeiro, 1858 – Sessão de 26 de agosto), p. 253.
(обратно) 380Автор має на увазі відміну рабства
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Коріння Бразилії», після закриття браузера.