Читати книгу - "Апологія Сократа. Діалоги"

178

25. …лебеді… наділені віщим даром… — Лебідь вважався птахом Аполлона, здатного провіщати майбутнє. Від нього лебідь одержав дар передбачення й передчуття, що виражалось у передсмертній пісні.

179

26. …душа наша являє собою сполучення і гармонію цих елементів… — Сократ, викладаючи такий погляд на душу, можливо, має на увазі піфагорійців, які стверджували, що душа є певною гармонією і поєднанням протилежностей.

180

27. …чудові кучері. — Стародавні греки обстригали собі волосся на знак жалоби.

181

28. Жителі міста Аргоса поклялися, що ходитимуть нестрижені, аж поки відвоюють місто Тірею, яке захопили спартанці.

182

29. Іолай — небіж, супутник і зброєносець Геракла. Допомагав Гераклові у здійсненні його подвигів.

183

30. Евріп — протока між Аттикою й островом Евбеєю, яка славилась непостійністю течій.

184

31. Гомер. «Одіссея» (кн. XX, розд. 17—18. Переклад Бориса Тена).

185

32. Гармонія — дружина міфічного фіванського царя Кадма. Натяк на те, що Кебет і Сіммій — жителі Фів.

186

33. …викликають гниття… виникають живі створіння. — Так пояснювали походження всього живого стародавні філософи Анаксімен, Емпедокл, Анаксагор.

187

34. …крові, повітря чи вогню. — Йдеться про теорії Емпедокла, Анаксімена і Геракліта.

188

35. …підперту підставкою з повітря. — Що земна твердь підперта повітряними струменями, вчив Емпедокл.

189

36. Атлант — титан, брат Прометея, який за наказом Зевса тримав на своїх плечах небесне склепіння як кару за участь у боротьбі титанів проти богів.

190

37. …прекрасного як такого. — Свою ідею «Прекрасного як такого» Платон розвиває в діалозі «Бенкет».

191

38. …речі… мають від них назви… — Про існування ідей і причетних до них речей, а також про ідеї як взірці для речей Платон ширше висловлюється у творі «Парменід».

192

39. Телеф — герой однойменної трагедії Есхіла, син Геракла, володар Місії в Малій Азії. Поранений списом Ахілла, був потім вилікуваний іржею з цього списа.

193

40. …зримого місця… — могили, навколо якої блукає душа померлої людини.

194

41. Главк — легендарний майстер, винахідник музичних інструментів.

195

42. Фасіс (сучасн. Ріоні в Грузії) та Гераклові стовпи (сучасн. Гібралтар) — крайні рубежі античної ойкумени.

196

43. …називають ефіром… — Платон під ефіром розуміє верхню частину атмосфери, чисте повітря (близьке до Землі повітря — це «аер»). Про ефір трактували давньогрецькі філософи й орфіки.

197

44. Гомер. «Іліада» (кн. VIII, розд. 13. Переклад Бориса Те­на). Тартар — підземне царство мертвих.

198

45. Океан — за уявленнями стародавніх греків — величезна ріка, яка омиває Землю.

199

46. Ахеронт — у давньогрецькій міфології річка в країні померлих, там же й озеро Ахерусіада.

200

47. Піріфлегетонт — одна з рік підземного царства.

201

48. Стікс — найбільша з рік підземного царства.

202

49. Кокіт (Плач-ріка) — одна з рік у царстві мертвих.

203

50. …Асклепію півня. — Після видужання стародавні греки приносили Асклепію (Ескулапу), богові лікування, в жертву півня. Сократ же просить жертвувати півня за зцілення від хвороби, з якою він порівнює життя.

204

1. Лісій, син Кефала (бл. 459—379 р. до н. е.), — знаменитий давньогрецький ритор, зокрема відомий судовими промовами, які він писав на замовлення людей, що потребували їх для ви­ступу в суді.

205

2. Акумен — видатний лікар.

206

3. Епікрат — афінський ритор.

207

4. Моріхій — багатий афінянин, який славився своєю гостинністю, зокрема любив запрошувати поетів, риторів, акторів і софістів.

208

5. Храм Зевса Олімпійського був розташований у східній частині Афін.

209

6. Піндар — славетний представник хорової ліричної поезії (521—422 рр. до н. е.), автор епінікіїв (од на честь перемоги). Тут маються на увазі слова Піндара з оди на честь перемоги на Істмійських змаганнях (І, 1—3).

210

7. Промова Лісія належить до так званого епідиктичного (врочистого, парадного) виду красномовства (промови надгробні, хвалебні, любовні тощо) з парадоксальним потрактуванням теми. Одні науковці відстоюють думку, що йдеться про справжню промову Лісія, інші, що вона вигадана Платоном, оскільки така промова Лісія до наших днів не дійшла і не засвідчена античною традицією.

211

8. Мегари — головне місто Мегариди, сусідньої з Аттикою області.

212

9. Геродік із Селімбрії — гімнаст і лікар, який розробив систему оздоровчої гімнастики й лікувального харчування. Для зміцнення здоров’я він рекомендував піші прогулянки від Афін до побудованого ним за містом оздоровчого закладу й назад.

213

10. Іліс — річка в Аттиці.

214

11. Для стародавніх греків ходити босоніж не видавалось нічим дивним. Сократ взагалі, за свідченням античних авторів, ніколи не носив взуття.

215

12. За переказом, Оріфія, дочка аттичного царя Ерехтея, одного разу, граючися з німфами на березі Іліса, була схоплена Бореєм, богом північного вітру, й занесена у Фракію.

216

13. Агра — уособлення полювання, її святилище знаходилося на лівому березі Іліса; стадій — давньогрецька міра довжини, аттичний стадій становив 177,6 метра.

217

14. Арей (Арес) — давньогрецький бог війни. Пагорб Арея — пагорбок в Афінах, на якому знаходився знаменитий афінський суд — ареопаг.

218

15. Міфічні чудовиська: Кентаври — напівлюди-напівконі; Химера — вогнедишна потвора з головою лева, тулубом кози та хвостом дракона; Горгони — сестри-страховиська: