Читати книгу - "Нафта"

У цьому місці, як кажуть Божества, одна з постійних Складових припиняє свою дію: йдеться про Складову, яка виражає Потворність та Відворотність, хоча решта Складових досі більш-менш мають сенс.

Наприклад, навіть Складова Вільного Кохання й надалі співіснує з іншими Складовими; і дійсно, майже всі юначки й дівчата одягнені у сині джинси, котрі не менш тісні, ніж чоловічі, власне, настільки тісні, що у самому низу живота видніється шпарина вульви. Це явище не настільки різноманітне, як подібне явище у чоловіків, — загалом усі шпарини однаковісінькі. Хоч невеличке різноманіття досягається завдяки тому, що джинси мають різну тканину: у тих штанях, що пошиті з тоншої тканини, навколо вертикального розрізу вульви утворюються дрібні поперечні зборочки. А ті дівчата, що не вдягнені у джинси, мають настільки коротку спідницю (Божества соромляться вживати таке слово, щоб називати її поширеною назвою), що майже видно труси, а під ними — неабияку опуклість. І Складові, які є в Жіночих Колах і які втілюють їхні Взірці, так само актуальні й для чоловіків й існують одночасно з іншими Складовими у Видінні. Під Скинією, добряче зачинений усередині свого склепу в X Колі, знаходиться Взірець Сучасного Мислення. Це брат-близнюк двох попередніх Взірців — Взірця Терпимості та так званого Взірця Вільного Кохання. Отож сперечатися даремно. Тіла усіх цих жінок і так голосно кричать, що вони модернові.

Нотатка 71q

МЕРДА

(Видіння, розділ чотирнадцятий)

У чотирнадцятому розділі бачимо, як Мерда доходить до Вулиці ххх ххх. Тут усе забарвлене у смарагдовий колір. Скинія присвячена Взірцю Наслідування буржуазійного способу життя. Й на цьому етапі дівчачий одяг, поведінка, їхні тіла та вирази облич надзвичайно промовисті. Божества за спиною згоджуються з Карло. Цей Взірець наслідують не тільки дівчата, які поринають у свій Культ лише трошки більш ніж по-особливому віддано, але й чоловіки. Якщо казати зовсім відверто, то дівчата наслідують трохи більш фанатично, й у стосунках з чоловіками (й мають чудові докази, щоб їх переконати) вони палкі прихильниці цієї справи. Я знову повторюю, якщо вікове гуртування таки дієве, то гуртування за статтю — абсолютно не діє.

Нотатка 71r

МЕРДА

(Видіння, розділ п’ятнадцятий)

У п’ятнадцятому розділі Видіння Мерда, набравши надзвичайно стриманого вигляду, підійшов до XII Кола, до Вулиці ххх ххх. Мабуть, у нього вже так болить рука, що він ледве стримує зойк болю: ба ж ні, він досі всміхається, він гарний, спокійний, привітний, майже вдячний, настільки він почувається в мирі з усіма й усім навколо — лише глузлива усмішка на губах, за якою він, як зазвичай, усе це приховував, була трошки кривою по куточках. У Колі блакитно-зелене світло: вулиця знову йде вглиб, туди, де блакитно-зелене світло стає ясно-зеленим, до скупчення багатоповерхівок відразу за Казилінською дорогою, які, втім, були набагато вищими за попередні. Це справжні хмарочоси, зведені з великої кількості скла й металу. Там Скинія присвячена Взірцю Світського Духу. Врешті, й так чудово помітно, що у цьому Колі дівчата вже цілком світські й щосили переконують хлопців повести їх абикуди, тільки б не на Недільну Месу. Невігластво Ватикану століттями було зразком невігластва народу. За словами Божеств, які розповідають про це Карло, це невігластво — суцільна практичність. Практичність, якій «відсмоктують» американський прагматизм та навіть найфанатичніший провінційний біхевіоризм. Нехай, Ватикану гаплик, але невігластво лишилось, тож Взірцеві Світського Духу, завдяки його абсолютно нерелігійній практичності, зі своєї Скинії легко вселити Слово гедонізму й американського матеріалізму чи, принаймні, того, який наразі властивий усій новітній культурі. Навіть у цьому разі німа Проповідь, здійснена Взірцем із цього XII Кола, є дієвою і для чоловіків, і для жінок. Ось тільки жінки за своєю природою більш незворушні перед його запевняннями, позаяк переважно менш схильні до компромісів із старими Взірцями Минулого, які ще зовсім нещодавно на Торпіньятарській дорозі були всемогутніми, а зараз уже хтозна-де й поділися.

Нотатка 71s

МЕРДА

(Видіння, розділ шістнадцятий)

У шістнадцятому розділі Видіння Мерда наближається до Вулиці ххх ххх. Тут його іронічна посмішка стає хитрою та задоволеною, попри те, що його руку, ймовірно, проймає такий гострий біль, що він аж чманіє. Ми на ХІІІ Колі, де схиляються перед культом Нової Родини (й чоловіки теж схиляються). Сяє оливкове, дещо зловісне, світло.

У кінці, де світло яснішає й трохи скидається на сепію, панують хмарочоси з Нового Кварталу. Цілком ясно, що Нова Родина, дух якої ххх Культом і Наслідуванням Взірця з ХІІІ Кола не має зовсім нічого спільного з християнською родиною, себто з родиною дрібнобуржуазійною, що утворилася на основі селянської родини, яка їй передувала: родини як клану, лігва, прихистку від ощадливості злиднів (таке кажуть Божества). Усі ці дівчата мають такий вигляд, ніби чудово знають, що не слід поєднуватись у шлюбі задля того, щоб боротися із злиднями, а брати шлюб треба, щоб досягти достатку й показати його в суспільстві. Поза тим, убогу родину благословляла Католицька церква, яка зробила цю родину носієм свого звичайного злочинного невігластва, а от нова родина у достатку, як ми бачимо, відділяється від Католицької церкви, котра за довгі роки лишила їй у спадок лише вище згадане невігластво (знову ж таки, це за словами Божеств).

У кінці Вулиці ххх ххх, Вулиці, де розташоване XIII Коло, є невеличкий Майдан[230], що обрисами нагадує півколо. Там стоять невисокі будиночки, пофарбовані в яскраві кольори, які ще з десяток років тому звели власними руками власники цих осель, а за ними — городчики; деякі з цих будиночків дуже старі й облуплені. Це садиби, зведені ще у дев’ятнадцятому столітті, а може, й раніше, вони облицьовані вулканічним туфом, мають двері з архітравами й аркові вікна. Майдан не заасфальтовано, але вглибині видніється стара бруківка, трохи поросла травою. Перед низенькими портиками нових будинків поставлено навіси із благенького квітчастого сукна. А от старі садиби, із туф’яних цеглин з трохи нечіткими краями, подекуди вкритими іржавими плямами моху, мов маленькі сільські твердині, вже не мають своїх старих, міцних товстих дверей. Дощані огорожі, які теж занепали, ххх в одвірках проти вкритих пилом вікон, що дивляться у темінь кімнат. За однією з таких огорож, про яку багато років уже ніхто не дбав, на клаптику перегною пробився трояндовий кущик, що зараз саме розцвів. Великі м’ясні мухи та бджоли без упину кружляли в тому випаленому