«Втрачений сенс» — це етюд про щоденне життя, де щастя ховається між ранковою кавою, дитячим сміхом і затишком старих домів. Але одного дня цей світ стирається звуками пострілів. І тоді, в тиші після хаосу, ми вперше чуємо — що насправді втратили....
«Не моя провина. Ніколи.» — поетична мінізбірка про досвід, який не забувається. У цих семи віршах — історії жінок, що пройшли крізь насильство, мовчання, осуд і внутрішню руїну. Це не просто емоційні тексти — це крик, який проривається крізь сором, страх і провину, що нам не належить. Це спроба повернути тіло, голос і правду собі. Тут немає...
"Хочеш, я твоїм кольором буду?" — це історія кохання, розказана через палітру почуттів. Кожен вірш — окремий колір, окрема емоція, окрема мить стосунків. Від першого погляду — червоного, до глибокої довіри — блакитної, Від суму в розлуці — синього, до пристрасті — фіолетової, А зрештою — до білого кольору вічності. Ця поетична мандрівка...
Здається книга таки не повна тут - текст обривається прям посередені експерименту.
Не озирайся і мовчи
О
Олекса
28.05.25
Дуже цікава книга. Але, дуууже багато помилок, через це трохи важко читати і в кінці погано відредаговано - весь текст не поміщається, потрібно шрифт робити вкрай дрібним
Сліпий ліс, Ілля Вінницький