Він задрімав. Лише на хвильку, а потім різкий сплеск води змусив його підняти голову з м якого трав яного килиму. Тарас насторожився, розумів, що це не жаби. Він уважно поглянув на воду і не повірив очам – у воді плавала дівчина. Це неймовірно! Лише початок червня, сонце ще зовсім не прогріло землю, а джерельна вода геть студена! А вона так жваво...
ось цей автобус під’їжджає до чергової зупинки із позначкою «лікарня». Зупиняється. Всі побачили через вікно немолодого чоловіка, що придивляється на табличку за склом автобуса. Потім, переконавшись, що це саме потрібний йому рейс, повертається до лавочки на зупинці, бере два великих пакети і повільно заходить до салону автобуса. - Давайте,...
Травень. Місяць, що дарує нам багато сподівань на майбутнє літо. Нарешті сонечко вже не тільки світить та гріє, але й починає припікає. В повітрі витає приємний аромат квітів, щойно скошеної травички і навіть печених на вогні страв. Хтось, відчувши цей аромат, і сам думає чим швидше вирватись на природу з тенет бетонного міста на зустріч природі....
Ох, відкинути б так тридцятку літ назад! Та повернутись на цю ж вулицю! Засніжену вулицю, обперезаною крутими кучугурами, пройтись по глибокому снігу, відчуваючи, як під ногами потріскує мороз… Щоки розчервонілись, до теплої хати поспішаєш! Піднімаєш голову догори, а там згустки диму, що тягнуться із кожного димаря людських осель. І проходячи повз...
І ось на небі спалахнула блискавка, за нею пронеслось гуркотіння. Ще мить – і холодні краплі дощу поринули з неба. Ніка вирішила, що потрібно негайно повертатись до міста. Дощ посилювався. Дівчина піднялась з каменю і рушила в бік, де блиснуло світло. Тільки вона звернула не в бік міста, а – у протилежний. Але цього вона не помітила. Дощ лив немов...
Здається книга таки не повна тут - текст обривається прям посередені експерименту.
Не озирайся і мовчи
О
Олекса
28.05.25
Дуже цікава книга. Але, дуууже багато помилок, через це трохи важко читати і в кінці погано відредаговано - весь текст не поміщається, потрібно шрифт робити вкрай дрібним
Сліпий ліс, Ілля Вінницький