Вірш наповнений гіркотою і болем. Поет прощається з хлопчиками, ледве стримуючи сльози. Але, прощаючись, він дає їм напуття. І за цими карбованими рядками знову звучить щиро і ніжно найбільше прохання поета яку, на жаль, виконають не всі хлопці, які пішли на фронт:… Постарайтеся повернутися назад....
Здається книга таки не повна тут - текст обривається прям посередені експерименту.
Не озирайся і мовчи
О
Олекса
28.05.25
Дуже цікава книга. Але, дуууже багато помилок, через це трохи важко читати і в кінці погано відредаговано - весь текст не поміщається, потрібно шрифт робити вкрай дрібним
Сліпий ліс, Ілля Вінницький