Читати книгу - "По руках, Іра Майська"
- Жанр: 💙 Сучасна проза
- Автор: Іра Майська
"По руках" - це емоційна історія про важливість спілкування та взаєморозуміння між людьми, яка пропонує читачам відчути тепло і співчуття. Головна тема книги - це значення людських відносин, доброти та здатність до милосердя.
У цій книзі головний герой - молодий хлопець, який переживає складний період у своєму житті та зустрічає різних людей, які допомагають йому знайти вихід з важкої ситуації. Через спілкування та взаємодію з іншими персонажами, він вчиться бачити світ з нової перспективи та розуміє важливість дружби та підтримки.
Авторка книги, Іра Майська, є талановитою письменницею, яка відома своїм унікальним стилем письма та здатністю до глибокого відтворення емоцій та почуттів героїв. Її творчість вражає своєю чутливістю та здатністю розкрити внутрішній світ персонажів.
Сайт readukrainianbooks.com є важливою платформою для всіх, хто цінує українську літературу та культуру. Тут читачі можуть знайти різноманітні твори українських авторів у різних жанрах, що дозволяє кожному знайти щось цікаве та насолодитися високоякісною літературою. Читання на цьому сайті сприяє розвитку літературного смаку та поглиблює знання про українську культуру та мову.
Читати ще книги автора Іри Майська на нашому сайті:
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Глава 1
Коли стає трохи сумно, що потрібно робити? Правильно, змінювати своє місце перебування. Тобто, десь їхати. Неважливо, за кермом, чи пасажирському сидінні, або взагалі у автобусі. Та я люблю найбільше – потяги. Це відчуття легкого мандражу, коли у вагоні уже тиша, усі повсідалися і чекають на відправлення. Звук, коли потяг рухається по коліям, відбивається аж десь у грудях.
Я плідно працювала на роботі, щоб взяти саме в цей час собі відпустку. А також заздалегідь забронювала квиток на потяг. Бо в минулому році купити хоч якийсь квиток, за день до нового року, було неможливо. Тому свята я провела вдома, загорнута у теплу ковдру, з келихом вина біля ліжка. З вимкненим телефоном і набряклими від сліз, очима. А все через те, що мене кинув мій коханий. І не просто кинув, а зрадив. Встромив ножа у спину з моєю подругою. Я і не здогадувалась, що близькі люди здатні на таку підлість. Але таке життя. Та я зібралася з силами і пообіцяла собі, що коли мені стає прохолодно у своїй квартирі, то треба їхати десь, де буде затишно. Наступає той період. Треба скоріше щось міняти навкруги. Бо я починаю жаліти себе і згадувати події минулого року.
Тому я тут. Заходжу в потяг, шукаю номер свого купе та розміщаюся там. Я хотіла викупити чотири місця, зловити дорожній вайб. Та мені сказали, що одне місце вже забронювали, вільних купе, нажаль, більше не було. Ну що ж поробиш. Буду сподіватися, що у мене буде сусідка, яка не дуже любить розмовляти.
Знімаю свій пуховик та прибираю на верхню полицю. Залишаюся у теплому подовженому светрі, облягаючих мене, лосинах та високих шкарпетках. Які видніються з моїх чобіт на низькій підошві. Полюбляю цей світлий лук. Сумку з кількома речами, закидаю також на верх, сідаю на свою нижню полицю та дістаю книгу, яку я планую читати в дорозі.
Знімаю резинку з волосся, розпушуючи його руками та тут відкриваються двері купе і заходить ще один пасажир. Мені не пощастило. Це чоловік. В теплій дутій куртці, світлому спортивному костюмі і невеликою сумкою у руках.
- Доброго вечора. – Лунає приємний голос.
- Вітаю.
Сказавши фразу, опускаю очі до телефону.
Я трохи роздратована, що мені доведеться вести з кимось діалог та робити вигляд, що я не зневажаю усіх чоловіків навколо.
Дорогі мої читачі! Вітаю вас у моїй коротенькій історії. Буду рада вашим зірочкам та коментарям.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «По руках, Іра Майська», після закриття браузера.
