Книги Українською Мовою » 💙 Класика » Судні дні, Нагорняк Володимир 📚 - Українською

Читати книгу - "Судні дні, Нагорняк Володимир"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Судні дні" автора Нагорняк Володимир. Жанр книги: 💙 Класика. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.
Електронна книга українською мовою «Судні дні, Нагорняк Володимир» була написана автором - Нагорняк Володимир, яку Ви можете читати онлайн безкоштовно на телефонах або планшетах. Є можливість скачати книгу у форматі PDF, EPUB (електронне видання), FB2 (FictionBook 2.0) та читати книгу на Вашому гаджеті. Бібліотека сучасних українських письменників "ReadUkrainianBooks.com". Ця книга є найпопулярнішою у жанрі для сучасного читача, та займає перші місця серед усієї колекції творів (книг) у категорії "💙 Класика".
Поділитися книгою "Судні дні, Нагорняк Володимир" в соціальних мережах: 

Бібліотека сучасних українських авторів "ReadUkrainianBooks.com" - це унікальний веб-сайт, що дозволяє знайти популярні книги українською мовою, які охоплюють широкий спектр тем та жанрів. На відміну від традиційних книжкових магазинів, бібліотека працює 24/7 та дозволяє читати будь-яку книгу в будь-який час. Крім того, на сайті можна знайти безкоштовні електронні версії книг, які доступні для завантаження на будь-який пристрій.

Навіть якщо ви знаходитеся далеко від України, "ReadUkrainianBooks.com" дозволяє насолоджуватися українською мовою та літературою, що є важливою частиною культурного досвіду країни. Незалежно від того, чи ви новачок української мови, чи вже володієте нею на рівні носія, "ReadUkrainianBooks.com" пропонує широкий вибір книг на будь-який смак.

Бібліотека також допомагає у популяризації української літератури та авторів, що є важливою роботою відчутної культурної місії. Завдяки "ReadUkrainianBooks.com" можна досліджувати творчість сучасних українських авторів та відкривати для себе нові таланти. Не зважаючи на те, де ви знаходитеся, бібліотека надає можливість переживати світ літератури на новому рівні.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 2 3
Перейти на сторінку:
…А СУДДІ  ХТО?!                 
(Идаропно-подвійне,авторський жанр,оповідання
1. СУДНІ ДНІ
А чи бували ви в NNському народному суді?.. Ні, не бували ви в NNському народному суді! А мені доводилося. Аж два рази. Більше не буду. Не бажаю відривати вельмишанованих від їхніх справ. Ой, скажу я вам, які там чесні народні судді, — серце кров'ю обливається, коли бачиш, — які там чесні народні судді!
 А у,ага, скажімо, розрахували вас з роботи, а зарплату уже десь так років два не виплачують. Годували-годували-годували обіцянками, майже клятвами, а потім приблизно таке мовили:          -Цукерку (мається на увазі — зарплату) — хочеш?                                 — — Хочу! — відповідаєш їм. — Як же мені її не хотіти?!                                 — Нема... — відповідають тобі.
               А куди?! А де шукати тую правду? Жирно, на голодний шлунок, облизавшись, ідеш до суду. А хто в суді? Правильно, судді.  А судді хто?.. Ой, скажу я вам, а які там чесні народні судді, — серце кров'ю обливається, коли бачиш, — які там чесні народні судді!.. Ну, думаєш, визовуть вони, чесні народні судді, того, того самого, хто зажулив твою, горбом зароблену, цукерку-зарплату та й скажуть, як між людьми водиться, ну, пo-совісті як:                                                                           — А що ж це ти, сучий ти сину такий-то, — (прізвище, ім'я та           пo-батькові, а то й по матері!),— зажулив цукерку-зарплату, га?!.                                                                                                                    — Та я... Та то...Та це... Та вийшло так...
Дивіться такожВолодимир Нагорняк — Несамовитий цвинтарВолодимир Нагорняк — Вишня на болотіВолодимир Нагорняк — Білоголовий сірничокЩе 24 твори →Біографія Володимира Нагорняка—  Вийшло так?.. Не повинно так виходити у правовій державі Україна, не повинно!!! Машину, дачу, квартиру, врешті-решт, продай, а щоб з чоловіком,— мається на увазі ти, — було по Конституції, по закону! – та кулачком зверху.
 
…Ну, значиться, визивають вас: і його, і тебе, і вогорять-вогорять, та не йому, не йому, — куди ти дивишся?! — тобі вогорять:
— А що ж це ти, сучий ти сину, (прізвище, ім'я та пo-батькові, а то  й по-матері!), — та не звертався до суду протягом трьох місяців після свого звільнення з роботи, га?!
—  Та обіцяв же, клявся — я й повірив...
— Повірив він... Це — не причина! — відповідає народний суддя, чим красномовно дає зрозуміти, що не бачити тобі цукерки-зарплати, як своїх вух без дзеркала. На цьому і попрощалися. Правда, я не забув, не забув-таки запитати чи невинен я їм за роботу суду. Сказали: не винен. Бачиш, які чесні там народні судді, — серце кров'ю обливається, коли бачиш, — які чесні там народні судді!
        Одного, признаюся, не второпав, так і не второпав. Ось кум буде на днях позиватися, попрошу, запитає. Якщо вони судді народні, а я – той же народ (майже, родичі!), чого ж це вони так ревно мене та від моєї ж, горбом заробленої, зарплати захищають?!
                  Дивно, їй-богу, дивно, га?
2. КАБІНЕТНИЙ ПЛАЦ                                                             — То були ви в суді, Іване Івановичу?                                                                                    — Та був...                                                                                                                                                — І що?                                                                                       — Армію пригадав.                                                                               — Тю-ю, при чому тут баба Параска, коли порося громом убило?   При чому тут армія?!                                                                    — Звідки мені знати?.. Заходжу в кабінет, шапку ще в коридорі зняв, привітався. Дві молодички, у внучки нам, Федоровичу, годяться. Що впосередині — це народний суддя, збоку — секретар суду. Навпроти другої — директор, ну, в якого зарплату-цукерку висуджую. Два роки на нього горбатився, а якби не суд, то й ніколи не бачив би. Інкогніто, ага, так?.. Та так — я  це слово ще взимку вивчив! На колінцях в інкогніто дипломат — чорний такий тонкий квадратний ящик з ручкою і двома, замочками. Мале, худе та прилизане, як теля з-під корови — це я про того директора; очиці — туди-сюди, туди-сюди... Як спілі вишні на вітрі: скільки в них не дивися — себе не побачиш. Молодичка, це  суддя, а ввічливо ж так, як твоя внучка, Федоровичу, коли в тебе на ту (ну, як її-), а, жувачку, циганить:                                                                                                     — Сідайте, будь ласка! — сів. Щось дописує. Чекаю.                                         — Ваше прізвище?                                                                             — Перелазенко, — кажу, а сам продовжую сидіти.                                                     — Вставайте, коли відповідаєте — ви в суді! Ім'я та по-батькові?                                                     — Іван Іванович, — уже піднявся: в суді ж.                                                 — Сідайте! — і знову щось пише
Потім продовжила, як батюшка молитву, монотонно продовжила:
— Народний суд у складі судді такої-то — ("Встаньте, встаньте!!!") — та секретаря суду такої-то розглянув вашу справу.  Ваші права...  Ваші обов'язки....  Сідайте! —  знову щось там черкає, скінчила і, як удав на зайця: — Ви нам довіряєте?
— Ти що, Іване Івановичу, знав їх?                                                                              — Звідки— Перший раз бачив! Та так і кажу: "Я ж вас перший раз бачу!"
1 2 3
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Судні дні, Нагорняк Володимир», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Судні дні, Нагорняк Володимир"