Читати книгу - "Баба Гребетничка, Костомаров Микола"
- Жанр: 💙 Класика
- Автор: Костомаров Микола
- 90
- 0
- 03.07.24
Бібліотека сучасних українських авторів "ReadUkrainianBooks.com" - це унікальний веб-сайт, що дозволяє знайти популярні книги українською мовою, які охоплюють широкий спектр тем та жанрів. На відміну від традиційних книжкових магазинів, бібліотека працює 24/7 та дозволяє читати будь-яку книгу в будь-який час. Крім того, на сайті можна знайти безкоштовні електронні версії книг, які доступні для завантаження на будь-який пристрій.
Навіть якщо ви знаходитеся далеко від України, "ReadUkrainianBooks.com" дозволяє насолоджуватися українською мовою та літературою, що є важливою частиною культурного досвіду країни. Незалежно від того, чи ви новачок української мови, чи вже володієте нею на рівні носія, "ReadUkrainianBooks.com" пропонує широкий вибір книг на будь-який смак.
Бібліотека також допомагає у популяризації української літератури та авторів, що є важливою роботою відчутної культурної місії. Завдяки "ReadUkrainianBooks.com" можна досліджувати творчість сучасних українських авторів та відкривати для себе нові таланти. Не зважаючи на те, де ви знаходитеся, бібліотека надає можливість переживати світ літератури на новому рівні.
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
"Яку ж би вам сказать",— пита дітей старий.
— А от про відьму ту, про бабу Гребетничку,
Що бачив ти колись, як був ще молодий!
"Ану вас з нею! От, пристали реп'яхами!
Себто, як кажеться, козі смерть нагадав!
Потішу, дітки, вас я іншими казками:
Ось слухайте, сеї ще я вам не казав".
І став казать їм дід про дивну кобилицю;
Чом сонце тричі в день переміни свій лик;
Як лицар добував зо дна морську царицю;
Без черепка ходив по світу чоловік.
Такі дивизії кому б не сподобались?
Всяк ласий до казок, як кішка до сальця;
А діти все собі на ослінцях хилялись
І не второпали ні одного слівця.
їм, так як дівчині нова шовкова стрічка,
Усе роїлася та баба Гребетничка!
Дідусь казав та й став на діти поглядати:
— Якої матері це я кажу стінам?
Лягайте ж, коли так, лягайте зараз спати.
Нехай лихий, не я, казок накаже вам!
— Дідусенько,— услід хлоп'яти розкричались.
А дід собі роззувсь і світло загасив.
— Лягайте спать,— кричить,— чого розташувались?
Лягли, а молодик на їх в вікно світив.
— Лягли? Глядіть же ви, у мене не возіться! —
А бідну дітвору і сон-то не бере.
Все Гребетничка, знай, на думці їм вертиться;
І от один братам щось на ухо верзе.
Аж гульк! Ой! ой! ой! ой! Якраз посеред ночі
Старая бабище у хаті під вікном.
Суха, як очерет, заплющені в їй очі;
Киває на дітей і дражнить язиком.
Дідусь мерщій схвативсь та разом скік із печі!
— Ось-ось я, діточки! Чого підняли крик?
Мани нема! — Та ба! На дідівськії речі
Мов дерев'яний став у дітвори язик.
Всю ніч пролежали вони трохи живії;
А вранці дідові і почали казать.
— От бачте,— дід сказав,— хлоп'ята навіснії,
Я ж говорив, об сім товктися вам не стать!
От бач! Накликали чорт батька зна що в хату!
От треба до попів йти хати освятить!
І треба лишнюю копійку віддавати?
Ломакою б за се гарненько вас побить!
У той же день прийшли з свяченою водою
Нечисту силу гнать з села духовники,
Дідусь наш морщиться, киває бородою,
Пропали таки-так аж два четвертаки!!
І з тій пори мана, суха, як влітку шпичка,
Вже не приходила хлоп'яток турбувать;
Зате і дітвора про бабу Гребетничку
Не тільки говорить, боїться і згадать.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Баба Гребетничка, Костомаров Микола», після закриття браузера.
