Книги Українською Мовою » 💙 Фантастика » Парад планет, Юрій Гурін 📚 - Українською

Читати книгу - "Парад планет, Юрій Гурін"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Парад планет" автора Юрій Гурін. Жанр книги: 💙 Фантастика. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.
Електронна книга українською мовою «Парад планет, Юрій Гурін» була написана автором - Юрій Гурін, яку Ви можете читати онлайн безкоштовно на телефонах або планшетах. Є можливість скачати книгу у форматі PDF, EPUB (електронне видання), FB2 (FictionBook 2.0) та читати книгу на Вашому гаджеті. Бібліотека сучасних українських письменників "ReadUkrainianBooks.com". Ця книга є найпопулярнішою у жанрі для сучасного читача, та займає перші місця серед усієї колекції творів (книг) у категорії "💙 Фантастика".
Поділитися книгою "Парад планет, Юрій Гурін" в соціальних мережах: 
А що як планети лише зовні виглядають статичними й мовчазними, а насправді вони живі й навіть дуже активно спілкуються між собою під час так званих парадів планет. Цікаво, що вони обговорюють під час цих зустрічей?..©

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 2 3
Перейти на сторінку:
Парад планет

Космічну тишу почали наповнювати різноманітні звуки. Відчувалося: от-от у вічному вакуумі космічного простору щось станеться. Планети раптом галасливо зарухалися. Сонце осяяло свої володіння аж до найвіддаленіших куточків. Його поява одразу привернула до себе увагу. Кожен помітив: Сонце сьогодні не в гуморі.

— Тиша, будь ласка, — мовило світило, яке головувало на сьогоднішньому дійстві. — Ну і безлад у нашій Сонячній системі. Коли вже настане хоч якийсь порядок? Для кого я взагалі тут стараюся? Бачить Кассіопея, не втримаюся — й одного дня спопелю всіх. Мандруйте собі тоді Всесвітом як астероїди й метеорити.

Погрози подіяли: Сатурн із Юпітером, а за ними й Нептун вишикувалися, як на шкільній лінійці. Меркурій, Венера і Марс, які перебували до Сонця ближче, не бажали зайвий раз дратувати світило: тихенько собі чекали початку.

— Хто сьогодні відсутній? — нарочито суворо запитало Сонце: більше для годиться, бо ж усі знали, що до восьми воно вже певно здатне порахувати.

— Уран. Але у нього поважна причина, — почав захищати сусіда Нептун.

— Добре. Гаразд. Хто ще? — вже не так грізно, втім, досі не дуже привітно продовжило Сонце.

— Земля, — шепнула Венера у вихор однієї з бур, що розвіювалась біля неї.

— Хто-хто? — перепитало Сонце.

Венера знову щось ледь чутно бовкнула.

— Говори сміливіше, — кинув їй Сатурн.

— Ох, знову ця Земля... — висловив невдоволення Юпітер. — Така вже цяця…

— Землю не запрошено, — спалахнуло гнівом Сонце. — Сьогодні 2040 рік і ми зібрались на великий парад планет, аби вирішити, що робити із Землею. Точніше, з її мешканцями. Ті мурахи корчать із себе казна-кого. З ними завжди якісь проблеми.

— Знищити всіх до бісової матері! — одразу ж вигукнув Юпітер — п’ята й найбільша планета в Сонячній системі. Його сусіди Марс і Сатурн навіть здригнулись від такого несподіваного гніву.

— Звідки стільки ненависті? Проявіть повагу до живих істот, — мовило Сонце у спробі заспокоїти розбурхані збори.

Юпітер отетерів.

— Ви про яких істот ведете мову? Про тих недоумків — людей? Їм виділили унікальну планету, єдину й неповторну. А вони заради папірців, які називають грошима, отруїли власну питну воду і зіпсували повітря, яким дихають! Уже хтозна-чим харчуються, постійно чубляться одне з одним... І їх іще жаліти?

— Це він за своє майбутнє хвилюється, — підморгнув Сатурнові Нептун.

— Юпітере, я розумію твоє роздратування, — мовило Сонце, — але май повагу. Вони все ж таки люди!

— І що? Хто взагалі такі ці люди, і чому ми маємо терпіти всі їхні витівки?

— Ну, по-перше, бо ми старші й мудріші. А по-друге, бо вони ж такі кумедні, — Сонце не втрималось і несподівано зареготало; із нього в усі боки линули ніжні промінчики. — Люди завжди такі задумливі й поважні, ніби від їхнього рішення щось у цьому Всесвіті залежить.

Зборами пронісся заразний регіт, а земляни згодом відчули черговий сплеск дев’ятибальних магнітних бур.

Нареготавшись удосталь, Сонце продовжило збори.

— До промови запрошується Юпітер. Тільки говори лаконічно і без зайвих емоцій, — наголосило світило.

— Пропоную знищити людей на планеті Земля як загрозу всій Сонячній системі.

Марс із Венерою лише тяжко зітхнули.

— Ви подивіться, друзі, що вони коять, — продовжував Юпітер. — Вони зробили майже непридатною для життя власну планету, а тепер планують переселитися на нас! І зробити з нами те саме! Ви ж чудово пам’ятаєте, що вони скоїли з Марсом і Венерою. Така ж доля чекає усіх нас.

— За себе хвилюється — він-бо наступний, — знову підкололи Сатурн із Нептуном.

Їх, схоже, найменше цікавила тема сьогоднішніх зборів. І невипадково. Нептун — восьма і крайня планета Сонячної системи, а Сатурн — шоста. Вони поки перебувають на безпечній відстані від Землі, а точніше — землян. Клімат на них і відстань до цих планет поки є суттєвою перепоною для їх експансії та колонізації людьми. Тому вони, як ті двієчники із задніх парт, переймалися власними справами й увесь час жартували з цього забавного дійства.

— А яку зброю вони винайшли! — вів далі Юпітер. — Із нею не те що людство — планети можна знищувати! Мусимо не дати заразі розповсюдитись. Знищити всіх людей на Землі! — емоційно завершив він.

— Підтримую, — десь із далеку ледь чутно відгукнувся Меркурій. — Чув, вони дізналися про мої діаманти. Ви хоч уявляєте, на що вони мене перетворять, оцінивши їх вартість?

— Це точно, — знову зітхнули Марс і Венера.

— Та що з ними панькатися! Люди — це вірус. Потрібно його знищити, доки не розповсюдився, — наполягав Юпітер, і від його голосу здригалось усе довкола.

Так, непомітно планети розділилися на три ідеологічні групки: Юпітер із Меркурієм, Марс із Венерою та Нептун із Сатурном.

Голова зборів оголосив наступного промовця:

— До слова запрошується Марс.

Четверта планета Сонячної системи — між Землею та Юпітером — зробила паузу, набрала в легені повітря, а потім із сумом і тяжким від лихої долі голосом промовила:

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 2 3
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Парад планет, Юрій Гурін», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Парад планет, Юрій Гурін"