Читати книгу - "Тригер, Іванна Желізна, Zhelizna"

Кімнату наповнювало холодне світло моніторів, що розтинали темряву, наче прожектори, спрямовані на невидиму сцену. Перед екранами сиділа людина. Її обличчя ховалося в тіні, але рухи рук, які ковзали по клавіатурі, були чіткими, впевненими, майже механічними. На моніторах змінювалися зображення, і кожен новий кадр здавався частиною складної головоломки.

У цій кімнаті народжувалися рішення, що змінювали долі.

— Люди вважають, що вони розуміють себе, — пробурмотів спостерігач, вдивляючись у мерехтливі дисплеї. — Але справжню сутність завжди видно в момент, коли маски падають.

Камера зупинилася на першому моніторі.

У кімнаті сірих тонів, сповненій абсолютного мінімалізму, сидів хлопець. Його поза видавала втому, ніби він давно втратив бажання боротися з чимось, що колись мало значення. І тільки погляд спрямований на екран телефону виказував, що він досі живий. 

У правому кутку екрана висвітлюється інформація:

Ім’я:Ейрі
Вік: 24 роки
Рід занять: Аналітик даних
Особистість риси: Високе IQ, аналітичне мислення, схильність до самоаналізу, але емоційна відчуженість і соціальна ізоляція через алекситимію та депресію.

Коментар: "Ейрі думає, що все це лише ще одна задача для аналізу. Але чи усвідомлює він, як далеко вона може його завести?"

Спостерігач натиснув кнопку, і камера змінила кут, підхоплюючи великим планом обличчя хлопця. Очі Ейрі здавалися порожніми, як і кімната навколо нього. Мінімалістичний інтер'єр ніби уособлював його внутрішній світ – функціональний, але закритий від тепла.

Дивний спокій обірвався, коли увагу спостерігала привернув другий монітор. Світла кімната рожевих відтінків була насичена дрібничками, які відразу ж видавали в її господарці природу, що любить фантазувати. Кімната жила своїм життям: на стінах висіли різнокольорові постери, а на підвіконні лежали книжки, хаотично розкидані в пориві творчої нестриманості.

На ліжку сиділа дівчина. Вона обіймала велику м’яку іграшку, наче шукаючи в ній розраду чи підтримку, і зосереджено дивилася на екран свого телефона. 

У лівому кутку екрана висвітлюється інформація:

Ім’я: Айві
Вік: 23 роки
Рід занять: Мрійлива письменниця, яка бажає вирватися з-під контролю батьків.
Особливості: Емоційна, чуттєва, креативна, спонтанна, але водночас страждає від розладів особистості та має субклінічну виражену тривогу.

Коментар: “Айві думає, що шукає свободу, але чи усвідомлює, які шляхи її насправді тримають?"

Спостерігач нахилився ближче до екрана, ніби намагаючись зазирнути в її душу через ці деталі. Кімната Айві була уособленням її природи — хаотичної, сповненої дрібниць, які розповідали про незакінчені історії. Рожеві відтінки стін здавалося обіймали її, захищаючи від реального світу. На поличках розташовувалися книги, зошити для нотаток і кольорові ручки, ніби вона щомиті була готова записати чергову ідею для свого роману.

У цьому весь контраст був із кімнатою Ейрі, і спостерігач це чудово розумів. Він знову перевів погляд на хлопця, який навіть його не помічав, як і телефон у руках, що ледь тремтіли. Ейрі глибоко вдихнув, ніби зважувався на щось важливе. А потім провів пальцем по екрану, натиснувши одну єдину кнопку.

У цей момент камера спіймала синхронну дію: пальці молодих людей торкнулися екрана майже одночасно, а на дисплеях телефонів з’явилося однакове повідомлення:

“Раді, що приєдналися до нас. «Тригер» — це не просто гра, а випробування, яке змушує вас стикатися зі своїми внутрішніми страхами, слабкостями й прихованими бажаннями. Та чи готові ви пізнати справжніх себе?”

Ейрі спокійно, навіть байдуже читав текст, але його рука мимоволі стискалася на телефоні сильніше. Айві вдихнула, ніби намагаючись увібрати в себе кожне слово, перш ніж вони зникнуть з екрана.

Вони обоє не підозрювали, що цей крок стане початком дороги, яка змусить їх пройти крізь страхи, зради, біль і навіть себе.

Спостерігач вимкнув монітори, відкинувшись на спинку крісла.

“Цікаво, чи здогадуються вони, що це не просто гра,” — подумав він. — “Це випробування, яке розкриває, ким вони є насправді. І коли вони це зрозуміють, буде вже надто пізно зупинитися. Вони або стануть ще сильнішими, або зламаються…”

Це був початок. 

Гра тільки почалася.

Я  щиро сподіваюся, що ця історія знайде відгук у ваших серцях. Книга заснована на реальних подіях і стала для мене особливим проєктом.

Оновлення щодня о 07:00, тому підтримайте книгу сердечком і додайте до своєї бібліотеки! 💖

Запрошую вас до наявних частин)