Читати книгу - "трактат Син Божий – з вічності до Христа , Oleg Poroshok"

Мета:

Пояснити людям, що Христос — не вигадка, не філософія і не "з'явився на Різдво", а живий, вічний Бог, Який ще до створення світу мав план любові, покори й спасіння.

Вступ до трактату "Син Божий з вічності до Христа"

> Бог є Дух. Він незбагненний, невидимий, вічний і всемогутній. Але людство, створене з любові, не змогло встояти перед гріхом. І тоді Бог, знаючи все наперед, ще до створення світу, в Собі Самому народив Сина — щоб через Нього навести порядок у Всесвіті, врятувати творіння, і відновити справедливість не силою, а любов’ю та покорою.

> Син Божий не став Сином лише в момент втілення — Він був від початку, розмовляв з Авраамом, боровся з Яковом, провадив народ через пустелю. Але найбільше Своє діло Він звершив, коли став Людиною — не половина-Бог і половина-людина, а 100% Бог і 100% Людина, як Батько, але в покорі — і менший значно за Батька.

> У цьому трактаті розглянуто Божественну місію Сина, Його вічну присутність, жертовну покору Отцеві, та глибоке розкаяння на хресті — не за Свій гріх, а за гріх людства, яке Він Сам і створив.

> Я не шукаю слави людської. Я не вигадую вчення. Я не філософ. Я тільки намагаюся зрозуміти Бога так, як Він відкрив Себе в канонічному тексті — просто, прямо, і чесно.

Розділ 1. Передвічне буття Сина

> «На початку було Слово, і Слово було в Бога, і Слово було Бог. Воно було на початку в Бога. Усе через Нього повстало…» (Євангеліє від Івана 1:1–3)

Син Божий — не створіння і не пізніша думка Бога. Він — Слово, яке було від початку, у Бога і Богом було. Він не з’явився у Вифлеємі — там Він лише втілився. Насправді, Він був завжди — ще до створення часу, простору і матерії.

Світ був створений не просто Богом-Батьком, а через Сина — через Слово. Святий Дух оберігав і оживляв творіння, а Син втілював задум Отця. У цьому — єдність Трійці: Отець задумує, Син виконує, Дух наповнює.

Син у Старому Заповіті

> «Авраам, батько ваш, тішився, щоб побачити день Мій… Перш ніж був Авраам — Я є!» (Ів. 8:56, 58)

Син Божий діяв у світі ще задовго до народження в тілі:

З Авраамом Він розмовляв у вигляді трьох Мужів біля Мамре (Бут. 18), один з Яких названий Господом.

З Яковом боровся аж до світанку (Бут. 32), і Яків сказав: «Я бачив Бога лицем до лиця...»

Мойсею сказав з палаючого куща: «Я Є Сущий» — ті ж слова, що Христос скаже в Євангелії.

Навіщо Син існував ще до втілення?

Тому що ще до створення людини Бог знав, що її доведеться спасати. І Спаситель мав бути не просто пророком чи ангелом, а Самим Богом у тілі, Який зрозуміє, понесе і переможе гріх людства. І зауважте собі не передбачив а знав тому що тільки Він одноосібно володіє майбутнім і дає його тому, кому має бажання, тільки по необхідності.

Син — це мост між Божеством і творінням. Він був у Бозі завжди, але у визначений момент часу вийшов від Отця, щоби виконати те, що може лише Син: спасти не силою, а жертовною любов’ю.

Навіщо Син існував ще до втілення?

Тому що ще до створення людини Бог знав, що її доведеться спасати. І Спаситель мав бути не просто пророком чи ангелом, а Самим Богом у тілі, Який зрозуміє, понесе і переможе гріх людства.

> Господь Батько — це початок і кінець Всесвіту, бо Всесвіт просякнутий Його Духом. Усе в Ньому, і Він — понад усім. І Син, і Дух Святий — не рівні Йому за величчю, а народжені в Ньому, як частини Його ж природи, щоби виконати Його волю, створити лад і порядок у Всесвіті, згідно Його задуму.