Книги Українською Мовою » 💛 Любовні романи » Темна пристань, Марія Дивосвіт 📚 - Українською

Читати книгу - "Темна пристань, Марія Дивосвіт"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Темна пристань" автора Марія Дивосвіт. Жанр книги: 💛 Любовні романи. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.
Електронна книга українською мовою «Темна пристань, Марія Дивосвіт» була написана автором - Марія Дивосвіт, яку Ви можете читати онлайн безкоштовно на телефонах або планшетах. Є можливість скачати книгу у форматі PDF, EPUB (електронне видання), FB2 (FictionBook 2.0) та читати книгу на Вашому гаджеті. Бібліотека сучасних українських письменників "ReadUkrainianBooks.com". Ця книга є найпопулярнішою у жанрі для сучасного читача, та займає перші місця серед усієї колекції творів (книг) у категорії "💛 Любовні романи".
Поділитися книгою "Темна пристань, Марія Дивосвіт" в соціальних мережах: 
Темна пристань — роман, що об’єднує містичне кохання, стародавнє пророцтво та боротьбу зі своєю тінню. 200 років тому в абатстві Святої Агати пролилася кров… І прокляття, пов’язане з втратою коханої, назавжди змінило Алексія. Сучасність. Марта приїздить у приморське містечко, щоб отримати у спадок будинок тітки. Але сни про туман, пристань і незнайомця з очима, які все пам’ятають, стають надто реальними. Що, якщо її душа вже одного разу любила? Що, якщо вона — ключ до звільнення… або вічної темряви? Їх пов’язує давній зв’язок, прокляття крові та вибір, що змінить усе. Вона — світло. Він — Тінь. Але справжня битва — за їхнє кохання. Чуттєво. Містично. Напружено. Для тих, хто вірить, що навіть у пітьмі можна знайти світло.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 2 ... 17
Перейти на сторінку:
Пролог

Абатство Святої Агати. Карпати. 200 років тому.

Тиша в абатстві була неприродною. Навіть вітер, що ще годину тому лютував серед кедрових гілок, зник, ніби щось у світі затамувало подих. Лише церковні свічки продовжували танцювати у власному ритмі, наче відчували те, чого ще не бачила жодна людська душа.

Алексій тримав її на руках. Її волосся, темне як нічне озеро, розсипалося по його пальцях, а губи вже втратили колір. Вона була легкою — не тільки тому, що життя покидало її тіло, а тому що він любив її більше за себе.

— Софіє... — його голос був розірваний на шматки болем, який не можна було втримати навіть безсмертному.

Але він ще був смертним.

Кров на її грудях виблискувала в світлі вітражів, що ще вранці здавались святими. Тепер же кольорове скло кидало на мармурові плити відблиски, схожі на пекельний вогонь.

— Це не мало статися. Я мав тебе захистити...

Він не бачив, як навколо них поступово зникають межі між світами. У стінах храму почали з'являтися тріщини — не кам'яні, а темні, живі, дихаючі. І з цих тріщин виливалася тінь.

Коли її тіло остаточно заніміло, він прошепотів закляття — старе, заборонене, передане його родом з прадавніх часів. Слова розірвали повітря, як блискавка, і тиша враз стала звуком.

Гул. Тиск. Шепіт.

А потім — Воно.

Зі святилища вирвалося щось високе, гнучке, з очима, які палали багрянцем. Тінь у формі чоловіка, але зі спотвореним обличчям, на якому зливались усі гріхи роду Алексія.

— Нарешті... — прохрипів демон, ставши перед ним. — Твоя кров мене кликала століттями. Вона вільна. І я — вільний.

— Що ти таке?

— Ти. Але після вибору. Після кохання. Після болю. — Демон нахилився до обличчя Алексія. — Тепер ми пов'язані. Твоя душа — замкнена зі мною. Ти не житимеш. Ти не вмреш. Ти чекатимеш.

— На що? — прошепотів Алексій.

Демон усміхнувся, і сама земля здригнулася.

«Прийде Та, що освітлює Тінь. Вибір буде болем — Або світло, або вічна темрява».

Абатство вибухнуло світлом. Коли воно згасло, Алексій стояв на колінах серед руїн. Софії не було. Її тіло зникло — разом із його серцем.

У небі знову зашумів вітер.

А він залишився.

Без часу. Без смерті. Без прощення.

Із демоном — у крові.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 2 ... 17
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Темна пристань, Марія Дивосвіт», після закриття браузера.

Подібні книжки до книжки «Темна пристань, Марія Дивосвіт» жанру - 💛 Любовні романи:


Коментарі та відгуки (0) до книги "Темна пристань, Марія Дивосвіт"