Книги Українською Мовою » 💙 Дитячі книги » Бланкі поспішає на допомогу 📚 - Українською

Читати книгу - "Бланкі поспішає на допомогу"

299
0
28.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Бланкі поспішає на допомогу" автора Мері Блер. Жанр книги: 💙 Дитячі книги. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.
Електронна книга українською мовою «Бланкі поспішає на допомогу» була написана автором - Мері Блер, яку Ви можете читати онлайн безкоштовно на телефонах або планшетах. Є можливість скачати книгу у форматі PDF, EPUB (електронне видання), FB2 (FictionBook 2.0) та читати книгу на Вашому гаджеті. Бібліотека сучасних українських письменників "ReadUkrainianBooks.com". Ця книга є найпопулярнішою у жанрі для сучасного читача, та займає перші місця серед усієї колекції творів (книг) у категорії "💙 Дитячі книги".
Поділитися книгою "Бланкі поспішає на допомогу" в соціальних мережах: 

У серії «Чарівні історії про звірят» головними героями є діти та добрі захисники, які називають себе феріґардами. У книжці «Бланкі поспішає на допомогу» щеня-феріґард разом із дівчинкою Мартою намагаються врятувати маленьку собачку Розалінду, котру викрав злочинець.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 2 3 4 5 6 7
Перейти на сторінку:
Мері Блер
Бланкі поспішає на допомогу

А ти віриш у дива? Так? Тоді одного разу до тебе неодмінно прилетить чарівний захисник! Адже ці милі крилаті звірятка завжди приходять на допомогу тим, хто вірить у диво…

Історії про добрих i вірних, сміливих i веселих ферiґардiв чекають маленьких читачів на сторінках цих чудових книжок.

Розділ 1. Несподіване знайомство

З краєчку білої хмари сиділо щеня з маленькими крильцями. Воно сумно зітхало й бовтало лапками, а його м’яку білу шерсть роздував вітерець. «Хіба в цуценят бувають крила?» — запитаєте ви. Звісно, у звичайних цуценят їх немає, а ось у чарівних… Виявляється, у кожної живої істоти є захисник. Ці добрі чарівні тварини приходять на допомогу в скрутну хвилину, а називають їх феріґардами.

Щеня Бланкі, — саме так звали нашого захисника, — було справжнім вертуном. Воно полюбляло літати серед хмар і ловити зубами сніжинки. Але сьогодні в Бланкі був дуже невдалий день. Йому доручили захищати величезного бульдога Барка. Але цей Барк весь час потрапляв у всілякі халепи. І не дивно, адже в нього був доволі поганий характер.

Ось і сьогодні Барк порвав сумку листоноші, пом’яв сусідську клумбу та з’їв котлету з тарілки господаря. Бланкі намагався перешкодити Барку, але що могло вдіяти маленьке, хоч і чарівне щеня з величезним забіякою?

Барка покарали, і тепер він сидів на ланцюгу. Покарали й Бланкі — за те, що не вберіг свого підопічного. Малюка відсторонили від виконання обов’язків феріґарда на цілісінький тиждень! І тепер він вештався без діла й дуже сумував.

— Ох, — зітхало чарівне щеня. — Ну що за пес? Був би в мене такий добрий господар, я б ніколи не вередував.

Малюк мріяв бути звичайним собакою. Йому так хотілося, щоб маленький гос­подар грався з ним і пестив за вушком…

Бланкі вирішив, що час зайнятися чимось корисним і полетів на землю.

Пролітаючи повз один будинок, він помітив дівчинку, яка сиділа біля вікна. Вона була такою сумною, що, здавалося, ось-ось заплаче. Бланкі стало цікаво, чим вона так засмучена.

Раптом до кімнати ввійшла мама дівчинки. Вона обняла доньку й поцілувала в маківку.

— Доню, не треба так засмучуватися. Тато скоро повернеться. Він полетів у відрядження, але ти й оком не встигнеш змигнути, як він буде вдома.

Дівчинка нічого не відповіла, а тільки уткнулася обличчям в складені на підвіконні ручки й заплакала. Мама важко зітхнула й вийшла з кімнати.

Але Бланкі не міг кинути дитинку саму. Щеня опустилося на підвіконня перед дівчинкою й тицьнулося своїм маленьким мокрим носом їй у руку. Дивно, але дівчинка здригнулася й подивилася прямісінько на Бланкі!

— Ой! — скрикнуло щеня. — Здається, вона мене бачить!

— Ти вмієш говорити? — запитала дівчинка в Бланкі.

— Ой! Вона мене ще й чує! — від несподіванки щеня злетіло й перекинулося в повітрі.

Від цього очі дівчинки ще більше розширилися з подиву. Вона майже не ворушилася, Бланкі й собі завмер.

— Будь ласка, не відлітай! — прокричала дитина, витираючи сльози. — Залишися зі мною! Я тебе не ображу. Обіцяю!

Бланкі з побоюванням приземлився на підвіконня. Раніше ані люди, ані тварини не могли його бачити. Що ж змінилося? Щеня не знало.

— Хто ти? — запитала дівчинка й обережно, одним пальчиком, погладила блискуче крило цуценяти.

— Я феріґард, захищаю тварин і діток від усяких лих. Мене звуть Бланкі. А тебе як звати?

— Я Марта. А що ти тут робиш?

— Я побачив, що ти сумуєш, і вирішив тебе розрадити. Пограймося разом, — запропонував Бланкі.

— Чудова ідея! — зраділа Марта.

Щеня влетіло до кімнати й закружляло навколо люстри. Побачивши невеликий червоний м’ячик, Бланкі спікірував на нього й обережно взяв зубками. Мотнувши головою, щеня кинуло м’яч Марті. Дівчинка його зловила й заповзялася кидати цуценяті. Бланкі завжди мріяв погратися в м’яча, тому був по-справжньому щасливий.

Дівчинка із цуценям так розвеселилися, що не помітили, як настав час обідати.

— Марто, нумо їсти, — покликала дівчинку мама.

Вона зазирнула до кімнати. Бланкі завмер у повітрі, боячись, що його помітять. Але мама дівчинки подивилася на дочку крізь цуценя:

— Я ж просила тебе не гратися м’ячем у кімнаті. Ну добре, іди швидше їсти.

Марта кинула на Бланкі переляканий погляд.

— Тепер ти відлетиш? І більше ніколи не повернешся?.. — голос дівчинки здригнувся.

— Твоя мама не бачить мене. Тож на деякий час я, напевно, можу залишитися. Тим більше що я вільний весь наступний тиждень, — засміявся Бланкі.

Він уперше був радий тому, що його покарали.

— Тільки будь обережною. Твоя мама не повинна помітити, що ти зі мною говориш. Раптом вона подумає, що з тобою щось не так?

Марта з Бланкі зареготалися й укупі вирушили на кухню.

Розділ 2. Дружба

Цілісінькі вихідні Марта й Бланкі не розлучалися. Вони все робили разом.

У понеділок дівчинці слід було збиратися до школи. Вона занепокоїлася, що Бланкі без неї занудьгує. Але раптом побачила, що щеня й не збирається нудьгувати. Феріґард вирішив піти до школи з новою подругою.

— Тепер у школі стане набагато цікавіше, — раділа дівчинка.

На уроках Бланкі сидів у Марти на плечі й уважно слухав учителів. Йому дуже сподобалося вчитися з дітлахами.

На малюванні Марта зробила портрет Бланкі.

— Розумниця, Марто. У собак, звичайно, не буває крил. Але цьому цуценяті вони чомусь дуже пасують, — засміявся вчитель.

— Це я? Ніхто ніколи не малював мене! — вигукнуло щеня й лизнуло Марту в ніс.

— Чому? Ти ж такий симпатичний, — здивувалася дівчинка.

— Крім тебе мене ніхто не бачить.

— А інші захисники?

— Вони ж не вміють малювати.

Після уроку друзі вирушили до їдальні. Марта поклала їжу на тацю та пішла до столу. Однокласник на прізвисько Сірий, який частенько смикав Марту за кіски, вирішив пожартувати з дівчинки. Сірий розігнав­ся, щоб підштовхнути Марту під руку. Але Бланкі вчасно помітив небезпеку:

— Стережися! — закричав фері­ґард подрузі.

Марта озирнулася й відступила вбік, а Сірий утратив рівновагу й ледве не впав.

— Дякую, — прошепотіла дівчинка цуценяті.

А після занять друзі побігли в невеликий гай за будинком Марти.

1 2 3 4 5 6 7
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Бланкі поспішає на допомогу», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Бланкі поспішає на допомогу"