Читати книгу - "Бланкі поспішає на допомогу"

Бланкі було дуже шкода Волоханя, він вирішив відвідати пса й перевірити, чи можна зробити для нього щось гарне. Адже всім відомо, що добрі вчинки можуть зігріти навіть найзліше серце.

Бланкі розчинився в повітрі й відразу ж опинився поруч із будкою Волоханя. Про всяк випадок щеня вирішило поки залишитися невидимим для злого пса.

Волохань міцно спав, і йому снився тужливий сон, ніби він сидить на ланцюзі й голосно виє.

Бланкі зрозумів: пес уже давно не пам’ятав, що таке любов і радість. Щеня раптом здогадалося, чим може допомогти Волоханю. Бланкі навіяв доберманові добрий сон, у якому Волохань знову став грайливим і лагідним щеням Волошкою. Цей маленький веселий песик грався на сонячній галявині з хлопчиком. Катався в траві й ганявся за м’ячиком. Уві сні Волошка був по-справжньому щасливим!

Наступного ранку злісний господар Волоханя вийшов у двір, щоб нагодувати пса.

— Гей, Волоханю! Ти де? — здивувався лиходій, коли собака не визирнув з будки.

У будці дзвякнув ланцюг, і з темряви з’явилося… щеня добермана, яке було таким маленьким, що просто вислизнуло з величезного нашийника. Переляканий господар вирішив, що з’їхав з глузду. Він кинув на землю миску із собачою їжею й пустився навтьоки.

А песик ніяк не міг зрозуміти, що з ним сталося. А головне, що йому тепер робити. Він заскавучав і розгублено заозирався навкруги.

— Привіт, Волошко! — почув колишній Волохань над самим вухом. — Схоже, тобі потрібен новий господар. А нове ім’я я тобі, здається, вже вигадав. Подобається?

Волошка озирнувся й нарешті побачив Бланкі.

— Хто ти? — запитав він цуценя, що літало в нього над головою.

— Я феріґард — чарівний захисник для всіх тварин, які потрапили в біду. То що, підемо шукати тобі ­доброго господаря?

Волошка радісно гавкнув і побіг за Бланкі. На маленьке щеня чекала нова, світла й радісна доля. Адже до справи взявся чарівний захисник!