Книги Українською Мовою » 💙 Дитячі книги » Яйце-Райце 📚 - Українською

Читати книгу - "Яйце-Райце"

213
0
21.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Яйце-Райце" автора . Жанр книги: 💙 Дитячі книги / 💛 Шкільні підручники. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.
Електронна книга українською мовою «Яйце-Райце» була написана автором - , яку Ви можете читати онлайн безкоштовно на телефонах або планшетах. Є можливість скачати книгу у форматі PDF, EPUB (електронне видання), FB2 (FictionBook 2.0) та читати книгу на Вашому гаджеті. Бібліотека сучасних українських письменників "ReadUkrainianBooks.com". Ця книга є найпопулярнішою у жанрі для сучасного читача, та займає перші місця серед усієї колекції творів (книг) у категорії "💙 Дитячі книги / 💛 Шкільні підручники".
Поділитися книгою "Яйце-Райце" в соціальних мережах: 

Українська народка казка “Яйце-Райце”.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 2 3
Перейти на сторінку:
ЯЙЦЕ-РАЙЦЕ Колись була птиця жайворонок царем, а царицею — миша, і мали вони своє поле. Посіяли на тім полі пшеницю. Як уродила їм та пшениця — давай вони зерном ділитися. От одне зерно зайве було. Миша каже: — Нехай мені буде! А жайворонок каже: — Нехай мені! Думають вони: що тут робити? Пішли б позиватися, та немає старших за них: немає до кого йти позиватися. Потім миша каже: — Ну, я лучче перекушу. Цар на це діло згодився. Миша тільки взяла зерно в зуби та в нору й побігла. Тут цар-жайворонок збирає всіх птахів, щоб звоювати царицю-мишу, а цариця скликає всіх звірів—і почали війну. Як вийшли в ліс,— то що звірі хочуть яку птицю розірвати, то вона на дерево; або птиця як візьме, літаючи, бити звірів, то вони в нору... Так билися цілий день, а потім увечері сіли всі спочивати. Коли цариця огляділась, — аж немає на війні комашні. Тоді вона звеліла, щоб конче була на вечір і комашня. Коли це приходить і комашня. Цариця й загадала їй, щоб вона вночі полізла на дерева і за одну ніч повідкушувала птиці пір'я коло крил. На другий день, тільки що розвиднілось, цариця кричить: — Ану, вставайте воюватися! Птиця що підійметься, то й упаде на землю, так звір її й розірве. А орел бачить, що лихо, сидить на дереві й не злітає. Коли тут іде стрілець, бачить, що орел сидить на дереві, як націлиться на нього, той орел так просить його: — Не бий мене, голубчику, я тобі у великій пригоді стану Стрілець удруге націливсь, він ще його просить: — Візьми лучче мене та вигодуй; то побачиш, в якій я тобі пригоді стану! Стрілець ще намірився стріляти, утретє; орел знов його почав просити: — Ей, голубчику-братику! Не бий мене та візьми до себе,— я тобі у великій пригоді стану! Стрілець повірив йому: поліз та зняв з дерева та й несе його додому. А він йому каже: — Принеси мене до своєї хати та годуй мене м'ясом доти, поки в мене крила повідростають. А в того чоловіка було дві корови, а третій бугай. Він зараз і зарізав йому одну корову. Орел ту корову за рік і з'їв та й каже чоловікові: — Пусти мене, я політаю, побачу, чи вже відросли крила. Той чоловік і випустив його з хати. Орел літав, літав та й прилетів опівдні назад до того чоловіка, каже йому: — Ще в мене мала сила,— заріж іще одну ялівку! Той чоловік послухав його та й зарізав. Орел з їв її за рік. Та знову — як полетів... Пролітав мало не цілий день,— увечері знову прилітає та й каже йому: — Заріж іще й бугая! Той чоловік думає: "Що тут робити — чи зарізати, чи ні?" А потім каже: — Більше пропало,— нехай і це пропадає! Узяв та й зарізав йому бугая. Він з'їв і того бугая, таки за рік, а потім як полетів, то літав так високо — аж під хмарою. Коли це прилітає та й каже йому: — Ну, спасибі тобі, чоловіче: вигодував мене, а тепер сідай на мене. Той чоловік питається : — Що з того буде? А він йому каже: — Сідай! Цей і сів. Орел його поніс аж у хмару, а потім і пустив його додолу. Той чоловік летить додолу, — коли це орел не дав йому доле- тіти до землі, підхопив його та й каже: — А що, як тобі здавалось? А він каже: — Так, наче я вже неживий був. Тоді орел каже йому: — Отак саме і мені було, як ти на мене націлявся. Потім каже: — Сідай знов! Тому чоловікові й не хотілось сідати на орла,— ну, нема що робити, таки сів. Орел знов його як поніс, та аж у саму хмару, а звідтіль скинув його з себе — та підхопив його так, може, як на два сажні від землі, та й питається його: — А що, чоловіче, як тобі здавалось? Він йому каже: — Так зовсім, наче вже кістки мої розсипались. Тоді орел йому каже: — Так само й мені було, як ти вдруге націливсь. Ну, ще сідай. Той сів. Орел як понесе його аж за хмару та звідтіль і пустив його додолу, та підхопив уже аж коло самої землі, та тоді питається його: — Як тобі здавалось, як ти летів на землю? Він йому каже: — Так, наче мене зовсім не було вже на світі. Тоді орел йому каже: — Отак же само мені було, як ти втретє націлявсь. А потім каже: — Ну, тепер уже ніхто нікому не винний: ні ти мені, ні я тобі. А тепер сідай на мене, та будемо летіти до моєї господи. Ото летять та й летять; прилітають до його дядька. Орел і каже: — Іди ж у хату, та як будуть питатися тебе, чи не бачив нашого небожа, то ти скажеш: як дасте яйце-райце, то й на вічі приведу. Він приходить у хату, коли це йому кажуть: — Чи по волі, чи по неволі? А він їм каже: — Добрий козак усе по волі ходить. Вони його питаються: — Чи не чув ти там за нашого небожа? Бо вже третє літо, як пішов на війну,—та ні чутки, ні звістки. А він їм каже: — Як дасте яйце-райце, то й на вічі приведу. Вони йому кажуть: — Лучче нам його ніколи не бачити, як віддати тобі яйце— райце. Тоді він виходить із хати та й каже орлові: — Казали так: лучче нам його ніколи не бачити, як тобі віддати яйце-райце. Орел йому каже: — Летімо далі! Летять та й летять та й прилітають до орлового брата, та й тут чоловік те саме говорив, що в його дядька,— таки й тут не здобув яйця-райця. Прилітають до його батька, а орел йому каже: — Іди в хату, та як будуть питатися за мене, то скажеш, що бачив, а як дадуть яйце-райце, то й на вічі приведеш. Увіходить чоловік у хату, а вони йому кажуть: — Чи по волі, чи по неволі? Він їм каже: — Добрий козак усе по волі ходить. Вони його стали питатися: — Чи не бачив нашого сина? Бо вже як немає — четверте літо: десь пішов на війну, та, мабуть, убили його там. А він їм каже: — Я бачив, але як дасте яйце-райце, то я й на очі приведу. Батько орел каже йому: — Нащо воно тобі? Лучче ми тобі дамо багато грошей. Він каже: — Я не хочу грошей, мені дайте яйце-райце! — Піди ж приводь, — зараз тобі дамо! Він уводить орла в хату, Тоді його батьки так зраділи, що дали яйце-райце і сказали: — Тільки не розбивай ніде на дорозі, а як прийдеш додому, то погороди загороди великі, а тоді його і розіб'єш. Він іде та йде, та так
1 2 3
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Яйце-Райце», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Яйце-Райце"