Книги Українською Мовою » 💙 Фантастика » Пiд крижаним щитом, Василь Павлович Бережний 📚 - Українською

Читати книгу - "Пiд крижаним щитом, Василь Павлович Бережний"

219
0
02.05.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Пiд крижаним щитом" автора Василь Павлович Бережний. Жанр книги: 💙 Фантастика. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2.
Електронна книга українською мовою «Пiд крижаним щитом, Василь Павлович Бережний» була написана автором - Василь Павлович Бережний, яку Ви можете читати онлайн безкоштовно на телефонах або планшетах. Є можливість скачати книгу у форматі PDF, EPUB, FB2 та читати книгу на Вашому гаджеті. Бібліотека сучасних українських письменників "ReadUkrainianBooks.com". Ця книга є найпопулярнішою у жанрі для сучасного читача, та займає перші місця серед усієї колекції творів (книг) у категорії "💙 Фантастика".
Поділитися книгою "Пiд крижаним щитом, Василь Павлович Бережний" в соціальних мережах: 

Повість "Під крижаним щитом" входить в збірку "Під крижаним щитом".


Краткое содержание произведения (открыв спойлер, - пеняйте только на себя!)
То же: Под названием «Под ледяным щитом»

«Под ледовым щитом» (Під крижаним щитом, 1971) – еще одна повесть Василия Бережного, написанная им в 1969 году, в которой главный герой, непонятый и гонимый, делает величайшее открытие. Никифор Яровой стал отступником. Он любил Клару, но добивался любви к ней напористым и непонятным в 2300 году для Века всеобщего благоденствия способом. Он был максималист – или все или ничего, и в своих попытках добиться Клары сделал недозволенное. Он, словно сойдя с ума, как разъяренный зверь, вторгся к ней в дом. В его дикой любви было что-то притягательное, но условности мешали ей простить его. Всемирный Совет объявляет Никифору бойкот до его публичного извинения.
Яровой еще до этого случая работал над проблемой уменьшения магнитного поля Земли, а когда его отвергли, он попытался высказать свою гипотезу происхождения магнитных силовых линий, которая к тому же шла в противовес с планами растопить ледовый щит планеты. По его мнению магнитное поле Земле дает какое-то неоткрытое вещество, которое в больших запасах находится под Антарктическим ледовым щитом. Изгой с большой силой воли, он решает в одиночку доказать свою правоту. Его бывшая любовь Клара, кстати, как раз работала в Антарктиде, но помогать ему стала ее подруга Вера, которая была тайно влюблена в Никифора, и его дикие порывы совсем не отталкивали ее, а по вполне понятной причине наоборот притягивали. В то же время Клара знакомится с мужчиной. Бывший космонавт, участвовавший в экспедиции на Уран, которого Клара так и прозвала – Уранос, очень заинтересовался ею самой и ее работой.
Все эти сюжетные линии и ходы сплелись в финале повести, где и сошлись в одной точке – в нескольких метрах от магнитного полюса Земли. Под многокилометровым ледовым щитом, в тоннелях пробитым человеком, Никифор обнаруживает огромнейшую пещеру, которая была напичкана разнообразнейшими механизмами. Как выяснилось – это рулевая рубка нашей планеты. Пилоты корабля под названием планета Земля или погибли или оставили ее в далекой древности, а их магнитный генератор работал до сих пор. Уранос же оказался инопланетянином, жителем планеты Уран, у которого было задание пробраться в эту рубку и переправить нашу планету ближе к Урану. Такой мощный магнитный генератор представлял немалую ценность для уранитов. Но его планам не суждено было сбыться. Его останавливают Никифор и Вера, а герой повести при этом погибает.

© Виталий Карацупа, 2004-2009


Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 2 ... 22
Перейти на сторінку:
Бережной Василий Павлович
Пiд крижаним щитом (на украинском языке)

БЕРЕЖНОЙ ВАСИЛЬ ПАВЛОВИЧ

Пiд крижаним щитом

Фантастична повiсть

"...Звiстка про це

вiдкриття блискавично облетiла

планету. Iнтернацiональна Рада

одностайно прийняла розгорнуту

ухвалу про Антарктиду, а також

вжила запобiжних заходiв

стосовно навколосонячного

простору.. "

(З вiдеострiчки "Хронiка-2300")

I

Никифор дивився, як вона поспiшає до свого апарата, - ноги в чорних панчохах, червона курточка, - дивився й не мiг зiбратися з думками. Все переплуталося в головi, то вже були не думки, а емоцiї, якiсь дикi почування. Тлум, галас, крик... З острахом i з якоюсь щемливою насолодою вiн вiдчув, що втрачає контроль над собою.

- Клар-о!

Хрипкий вигук упав на притолочену траву. Вона почула, але не обернулася, не вiдповiла. Боїться?.. Так, вона злякалась, боїться його! Йому пересохло в горлi.

- Клар-о! Зажди!

Зiрвався з мiсця, немовби його пiдкинуло пружиною, кинувся навздогiн. Червона курточка мерехтiла серед зеленi, не зупинялася. Ах, так, ну гаразд!.. Густа висока трава хапала за черевики, та вiн мчав, далеко викидаючи ноги вперед. Щось було в ньому дике, iнстинктивне. Наздогнати, хай хоч що вхопити за тендiтнi плечi... О, тодi не буде в її очах смiху. Знатиме, як смiятися!

Вiдстань мiж ними скорочувалась, але й до апарата їй було недалечко хвилина-друга, i вона вскочить у вiдкритий люк. Тодi вiн упав, пiрнув у траву. Клара озирнулась i, не побачивши його, зупинилась, наледве переводячи подих. Певне, її зацiкавило: де вiн дiвся? А вiн плазом, плазом по землi та як схопиться! Клара скрикнула i кинулася чимдуж до апарата. Та вiн ближче тепер був до неї, нiж рятiвний "Парасоль"; вже його тiнь упала їй пiд ноги. Дiвчина напружує останнi сили, але вiн таки наздоганяє! I в цю мить Клара впала йому пiд ноги. Чи послизнулась, чи навмисне, але, падаючи, згорнулась в клубочок, i коли Нихифор полетiв сторчголов, одразу скочила i за мить опинилася в апаратi. Клацнула плита люка, забринiв антигравiтатор, i "Парасоль" шугнув у небо.

Спочатку Никифор не збагнув, що сталося. Потiм лютим оком зиркнув угору, на "Парасоль" - пальцi вирвали жмут трави. Ех! Ну, нiчого, не втечеш! Кинувся до свого апарата - хiба ж не знає, куди вона подасться? Звичайно, до своєї вiлли. їй i на думку не спало, що вiн наважиться вдертися туди без її дозволу. А нащо йому дозвiл? Вiн сам собi дозволяє... Вiн доб'ється свого!

Лють, дика лють не полишала юнака й на мить. Женучи свого апарата по найкоротшiй лiнiї до Клариної вiлли, черкаючись об верховiття дерев. Никифор мав на думцi одне: зловити Клару в свої руки, побачити, як в її зiницях проступає жах...

Так воно й вийшло: доки вона ширяла десь у високостi, Никифор спустився коло її вiлли, поставив апарат у вечiрнiй тiнi палiсадника й прокрався на веранду.

- Клари немає вдома. - Никифор аж здригнувся вiд несподiванки. Оцi ще електроннi пенати! Може, вимкнути? Нi, не треба, це її може насторожити.

- Гаразд, я почекаю, - сказав якомога спокiйнiше i додав: - Никифор Ярковий. - Пройшов у хол, присiв навпроти входу. Оце буде для неї несподiванка!

Осатанiв юнак, тамує лють, стискуючи кулаки, важко дихає, хмурить брови, пробуравлює очима прозору призму дворика. Зловтiха розпирає йому серце: хiба ж вона сподiвається на таку зустрiч? Авжеж, що нi. Утекла, випурхнула з його рук, вiдштовхнула, образила, їй, бач, нема про що говорити з ним... Зажди, моя пташко, ти ще вiдчуєш, яке то шалене Никифорове кохання! Самолюбство?.. Пиха?.. Гордощi?.. Нехай. Раз на свiтi живеш! Багато дiвчат? А я вибрав тебе, тiльки тебе...

Довго довелося сидiти хлопцевi камiнцем, хвилини здавалися годинами. Нарештi вона прилетiла. Iде... Червону куртку в руцi несе. Жарко? Хода в'яла, на обличчi втома, але нiякої настороженостi. Iди вже, пiдходь ближче!

Та раптом обiзвалися пенати:

- Никифор Ярковий чекає в холi!..

Що тут сталося з нею! Здригнулася, завмерла, мабуть, не повiрила своїм вухам. А коли вздрiла його у дверях, всмiхнулась якось безпорадно, по-дитячому; миттю в його свiдомостi промайнув жаль до неї. Може, облишити? Нi, вона мусить, мусить вiдчути! Кров шугнула йому до скронь, забурхала в усьому тiлi.

- Ник, чого тобi?

Ага, пополотнiла, злякалася?

- Схаменися, Ник!

Вхопив її за плечi.

- Так, значить, нема про що говорити?

- Пусти, гидота!

Несподiвано вона розмахнулась i вдарила його по щоцi. Цього вiн аж нiяк не сподiвався. Вiдсмикнув руки, заклiпав довгими вiями, роззявив рота.

- I з отакою нiкчемою я була знайома! - не втрималась Клара. - Ти усвiдомлюєш, що став на шлях злочину? Особа недоторкана, житло недоторкане знаєш?

Никифор струсив iз себе миттєве зацiпенiння, випнув груди:

- Усвiдомлюю, все усвiдомлюю i знаю!

Його руки знову потяглися до неї. Клара зненацька кинула свою куртку йому на голову - як на бичка в стародавнiх фiльмах - i вiдскочила. Наче клубок вогню, вiн пожбурив ту куртку собi пiд ноги, кинувся до дiвчини.

- Злочинець! - закричала Клара, вбiгши в помешкання.

I пенати одразу ж оголосили:

- До житла сiмнадцять - сiмнадцять "А", сектор "П" вдерся злочинець. До житла сiмнадцять...

Зачувши цей механiчний голос, юнак пiдбiг до пульта, люто смикнув бiлий важельок живлення - голос урвався. Тепер вiлла була вимкнута iз спiльної сiтки (острiвець, загублений в океанi!), можна безборонно зiгнати лють. Та Клара спритна дiвчина, вислизає з рук, стрибає, наче кiшка, гасає з кiмнати в кiмнату, з поверху на поверх, турляє йому пiд ноги меблю, а тут ще посутенiло - Никифор сторчакував, набив собi гулi, але зупинитися не мiг. Захеканий не так вiд утоми, як вiд лютi, вiн навiть не помiтив, що спалахнуло свiтло. Перебiгши через залу, побачив: Клара зупинилася, стоїть в сусiднiй кiмнатi. Кинувся у дверний прохiд i з розгону вдарився об прозору стiнку. Що це? Побiг до других дверей - там теж стiна, до вiкон - стiна! Озирнувся навколо - пiдходять незнайомi люди i крiзь прозорi стiни дивляться на нього. Збагнув: довкруж нього опущений протипожежний захист! Тепер вiн у прозорому, герметично закритому ящику. Як же це? Хто ж увiмкнув?

Почав гатити кулаками в стiну, а люди на тому боцi стояли й дивилися зосередженi погляди, похмурi лиця.

1 2 ... 22
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Пiд крижаним щитом, Василь Павлович Бережний», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Пiд крижаним щитом, Василь Павлович Бережний"