Книги Українською Мовою » 💙 Пригодницькі книги » Таємниця двох океанів, Григорій Борисович Адамов 📚 - Українською

Читати книгу - "Таємниця двох океанів, Григорій Борисович Адамов"

216
0
03.05.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Таємниця двох океанів" автора Григорій Борисович Адамов. Жанр книги: 💙 Пригодницькі книги / 💙 Фантастика. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.
Електронна книга українською мовою «Таємниця двох океанів, Григорій Борисович Адамов» була написана автором - Григорій Борисович Адамов, яку Ви можете читати онлайн безкоштовно на телефонах або планшетах. Є можливість скачати книгу у форматі PDF, EPUB (електронне видання), FB2 (FictionBook 2.0) та читати книгу на Вашому гаджеті. Бібліотека сучасних українських письменників "ReadUkrainianBooks.com". Ця книга є найпопулярнішою у жанрі для сучасного читача, та займає перші місця серед усієї колекції творів (книг) у категорії "💙 Пригодницькі книги / 💙 Фантастика".
Поділитися книгою "Таємниця двох океанів, Григорій Борисович Адамов" в соціальних мережах: 

У післявоєнні роки в Атлантичному океані за загадкових обставин гине радянський теплохід "Арктика". Водночас в Тихому океані злітає в повітря французький теплохід "Віктуар". Екіпаж підводного човна "Піонер" має з'ясувати причини цих катастроф.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 2 ... 140
Перейти на сторінку:
Частина перша
НЕЗВИЧАЙНИЙ КОРАБЕЛЬ
Розділ І
ПЕРЕРВАНА РОЗМОВА

До світанку лишалось уже небагато.

Із кімнати на чотирнадцятому поверсі крізь шпарку між щільними портьєрами у вологу темряву двору пробивалася слаба, ледве помітна смужка світла.

Маленька настільна лампа під низьким чорним абажуром кидала яскравий конус світла на невелику діляночку географічної карти, розкладеної на столі. Усе навколо губилося в густих сутінках.

Дві людини схилилися над картою. Їхні обличчя були невиразні, в півтемряві поблискували лише очі: одні — вузькі, косо поставлені, тьмяні, непроникні; другі — великі, палаючі, глибоко запалі в чорноту орбіт. Неясними контурами проступали постаті них людей.

Людина, що сиділа біля столу, видимо, невелика на зріст, коренаста і сильна, з виправкою військового, підняла голову і, не відриваючи пальця від крапки в центрі Атлантичного океану, запитала:

— Точні координати Саргассової станції невідомі?

— Ні, капітане.

— Я вас неодноразово просив, Крок, не називати мене так.

Крок випрямився. Він був дуже високий на зріст, широкий в кістках, з довгими руками.

— Пробачте, Матвію Петровичу, — промовив він глухим голосом. — Я все забуваю про це.

— Ваша забутливість може нам коли-небудь дуже дорого коштувати. Якщо ви для мене Крок, і тільки Крок, то і я для вас — запам'ятайте раз і назавжди — лише якут, інженер, Матвій Петрович Івашов.

Матвій Петрович говорив надто правильною російською мовою, з твердими, ясними закінченнями слів, з тією правильністю, яка найлегше видає іноземця.

— Слухаю, Матвію Петровичу. Більше цього не буде. Повторюю, координати поки що мені невідомі. Я про них дізнаюся лише на місці. Гадаю, що станція буде десь тут, у цьому районі.

Він поклав у яскраво освітлене коло на карті широку руку з довгими сильними пальцями і гостро заструганим олівцем обвів невеликий простір на схід від Багамських островів.

— Ну, цього, звичайно, мало. Як тільки точні координати стануть вам відомі, передайте їх на «Леді Макбет». Вона вкаже вам, коли треба пустити пояси. Ваші позивні — ІНА2, позивні «Леді Макбет» — ЕЦІТ.

— Слухаю, Матвію Петровичу. Їй відомо, що гідроплан повинен буде взяти мене?

— Звичайно… (Кроку показалася на обличчі Матвія Петровича тінь люб'язної посмішки.) Ми не допустимо, щоб Ганна Миколаївна виплакала свої чарівні оченята за своїм нареченим.

Крок стримано вклонився, помовчав, потім нерішуче промовив:

— Я хотів би, Матвію Петровичу, ще раз повторити наші умови: я зобов'язаний повідомити вам координати першої тривалої зупинки — і більше нічого. Ви, з свого боку, повинні були домогтися негайного звільнення Ганни

Миколаївни. Сподіваюсь, що тепер, після того як я погодився на ці умови, вона вільна?

— Я певний цього… Як тільки ми з вами домовились, я негайно послав радіограму. Щождо наших умов, то ми чекаємо від вас тільки повідомлення координат з тривалих зупинок по всьому шляху слідування судна.

Крок здригнувся і поспішно, з тривогою в голосі сказав:

— Як? По всьому шляху слідування? Адже говорилося тільки про першу станцію! І після першого ж мого повідомлення мене повинен був узяти гідроплан з «Леді Макбет». Я не розумію, Матвію Петровичу… Ви ставите тепер нові умови. Ми про це не говорили.

— Ну, Крок, хіба це так уже важливо? Головний штаб вніс ці незначні зміни, передбачаючи різні випадковості, які можуть перешкодити нам використати ваше перше повідомлення. Чи варто з приводу цього сваритися? Єдиним неприємним наслідком для вас може бути лише затримка з переходом на наше судно.

— Ні, ні, Матвію Петровичу! — схвильовано заперечив Крок. — Виходить, що я змушений систематично інформувати вас? Це не те… Це — занадто.

— Яка різниця, дорогий Крок, — зневажливо посміхнувся Матвій Петрович, — один раз чи два-три рази? По суті, це те саме. А втім, якщо це вас не влаштовує, у мене ще є час повідомити головному штабові про вашу відмову. Ганна Миколаївна, мабуть, з гірким подивом сприйме своє повернення в незатишну обстановку, яку вона щойно залишила.

Широко ступаючи, Крок кілька разів пройшовся по кімнаті, нервово потираючи рукою своє голене підборіддя. Нарешті він зупинився біля столу і хрипло сказав:

— Матвію Петровичу, я не заперечую. Але я хочу бути впевненим. Ви повинні дати мені слово дворянина… слово самурая, що з цього моменту Ганна Миколаївна зовсім виключається з гри і що за всіх обставин я буду знятий із судна до його прибуття в кінцевий пункт.

— Крок! Ви можете не сумніватися, що ваші бажання будуть виконані точно. Даю вам слово! До речі, Крок, коли судно має закінчити свій рейс? Ви розумієте, наскільки нам необхідно це знати в зв'язку з вашою другою вимогою?

Крок мовчав, опустивши голову. Смужка світла упала на його високий лоб; дрібненькі краплини поту поблискували на ньому. Крок дістав хусточку і витер піт, важко дихаючи і продовжуючи мовчати.

— Ну, — наполягав Матвій Петрович, не дочекавшись відповіді, — чого ви соромитесь? Як ми зможемо підготувати ваш перехід на наш корабель, не знаючи, скільки часу в нашому розпорядженні?

— Я не знаю, — глухо відповів Крок, не підводячи голови і опускаючись на стілець по другий бік столу.

— Цього не може бути! — різко заперечив Матвій Петрович, ударивши долонею по карті. — Ви вимагаєте від мене зобов'язань, не даючи мені змоги виконати їх! Це нелогічно. І, зрештою, яка різниця між інформацією про координати і інформацією про строк прибуття? Чому ви першу можете давати, а від другої відмовляєтесь? Типове протиріччя широкої слов'янської душі.

Матвій Петрович з досадою відкинувся на спинку

1 2 ... 140
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Таємниця двох океанів, Григорій Борисович Адамов», після закриття браузера.

Подібні книжки до книжки «Таємниця двох океанів, Григорій Борисович Адамов» жанру - 💙 Пригодницькі книги / 💙 Фантастика:


Коментарі та відгуки (0) до книги "Таємниця двох океанів, Григорій Борисович Адамов"