Читати книгу - "Плуг, Павло Григорович Тичина"
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Плуг" автора Павло Григорович Тичина. Жанр книги: 💛 Поезія. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.
1
0
1
- Жанр: 💛 Поезія
- Автор: Павло Григорович Тичина
Електронна книга українською мовою «Плуг, Павло Григорович Тичина» була написана автором - Павло Григорович Тичина, яку Ви можете читати онлайн безкоштовно на телефонах або планшетах. Є можливість скачати книгу у форматі PDF, EPUB (електронне видання), FB2 (FictionBook 2.0) та читати книгу на Вашому гаджеті. Бібліотека сучасних українських письменників "ReadUkrainianBooks.com". Ця книга є найпопулярнішою у жанрі для сучасного читача, та займає перші місця серед усієї колекції творів (книг) у категорії "💛 Поезія".
Поділитися книгою "Плуг, Павло Григорович Тичина" в соціальних мережах:
Братові Євгену Тичині присвячую
Шрифт:
-
+
Інтервал:
-
+
Добавити в закладку:
Добавити
Перейти на сторінку:
Плуг
Вітер. Не вітер — буря! Трощить, ламає, з землі вириває… За чорними хмарами (з блиском! ударами!) за чорними хмарами мільйон мільйонів мускулястих рук… Котить. У землю врізає (чи то місто, дорога, чи луг) у землю плуг. А на землі люди, звірі й сади, а на землі боги і храми: о пройди, пройди над нами, розсуди! Й були такі, що тікали. В печери, озера, ліси. — Що ти за сило єси? — питали. І ніхто з них не радів, не співав. (Огняного коня вітер гнав — огняного коня — в ночі-) І тільки їх мертві, розплющені очі відбили всю красу нового дня! Очі. Сійте.
Сійте в рахманний чорнозем з піснею, грою… Над долиною, низом — сонце горою! Робіте — прокинувся вулик. Тверезить земля: од вас я, од вас тільки волі — жодних кривлянь! Будьте безумні — не зимні. Нові, по нові марсельєзи! Направо, наліво мечі — ставте дієзи в ключі! Ударте у мідь, обезхмарте! Вірте (не лірте!), ідіть, фанфарами крикніть вночі: дієзи, дієзи в ключі! І Бєлий, і Блок…
І Бєлий, і Блок, і Єсенін, і Клюєв: Росіє, Росіє, Росіє моя!.. Стоїть сторозтерзаний Київ, і двістірозіп'ятий я. Там скрізь уже: сонце! — співають: Месія! — Тумани, долини, болотяна путь… Воздвигне Вкраїна свойого Мойсея, — не може ж так буть! Не може ж так буть, о, я чую, я знаю. Під регіт і бурю, під грім од повстань од всіх своїх нервів у степ посилаю — поете, устань! Чорнозем підвівся і дивиться в вічі, і кривить обличчя в кривавий свій сміх. Поете, любити свій край не є злочин, коли це для всіх! На майдані…
На майдані коло церкви революція іде. — Хай чабан! — усі гукнули: за отамана буде. Прощавайте, ждіте волі, — гей, на коні, всі у путь! Закипіло, зашуміло — тільки прапори цвітуть… На майдані коло церкви посмутились матері: та світи ж ти їм дорогу, ясен місяць угорі! На майдані пил спадає. Замовкає річ… Вечір. Ніч. Як упав же він…
Як упав же він з коня та й на білий сніг. — Слава! Слава! — докотилось і лягло до ніг. Ще ж як руку притулив к серцю ік свому. Рад би ще він раз побачить отаку зиму. Гей, рубали ворогів та по всіх фронтах! З криком сів на груди ворон, чорний ворон-птах. Вдарив революцьонер — захитався світ! Як вмирав у чистім полі — слав усім привіт. Перезорюють зорі…
Вітер. Не вітер — буря! Трощить, ламає, з землі вириває… За чорними хмарами (з блиском! ударами!) за чорними хмарами мільйон мільйонів мускулястих рук… Котить. У землю врізає (чи то місто, дорога, чи луг) у землю плуг. А на землі люди, звірі й сади, а на землі боги і храми: о пройди, пройди над нами, розсуди! Й були такі, що тікали. В печери, озера, ліси. — Що ти за сило єси? — питали. І ніхто з них не радів, не співав. (Огняного коня вітер гнав — огняного коня — в ночі-) І тільки їх мертві, розплющені очі відбили всю красу нового дня! Очі. Сійте.
Сійте в рахманний чорнозем з піснею, грою… Над долиною, низом — сонце горою! Робіте — прокинувся вулик. Тверезить земля: од вас я, од вас тільки волі — жодних кривлянь! Будьте безумні — не зимні. Нові, по нові марсельєзи! Направо, наліво мечі — ставте дієзи в ключі! Ударте у мідь, обезхмарте! Вірте (не лірте!), ідіть, фанфарами крикніть вночі: дієзи, дієзи в ключі! І Бєлий, і Блок…
І Бєлий, і Блок, і Єсенін, і Клюєв: Росіє, Росіє, Росіє моя!.. Стоїть сторозтерзаний Київ, і двістірозіп'ятий я. Там скрізь уже: сонце! — співають: Месія! — Тумани, долини, болотяна путь… Воздвигне Вкраїна свойого Мойсея, — не може ж так буть! Не може ж так буть, о, я чую, я знаю. Під регіт і бурю, під грім од повстань од всіх своїх нервів у степ посилаю — поете, устань! Чорнозем підвівся і дивиться в вічі, і кривить обличчя в кривавий свій сміх. Поете, любити свій край не є злочин, коли це для всіх! На майдані…
На майдані коло церкви революція іде. — Хай чабан! — усі гукнули: за отамана буде. Прощавайте, ждіте волі, — гей, на коні, всі у путь! Закипіло, зашуміло — тільки прапори цвітуть… На майдані коло церкви посмутились матері: та світи ж ти їм дорогу, ясен місяць угорі! На майдані пил спадає. Замовкає річ… Вечір. Ніч. Як упав же він…
Як упав же він з коня та й на білий сніг. — Слава! Слава! — докотилось і лягло до ніг. Ще ж як руку притулив к серцю ік свому. Рад би ще він раз побачить отаку зиму. Гей, рубали ворогів та по всіх фронтах! З криком сів на груди ворон, чорний ворон-птах. Вдарив революцьонер — захитався світ! Як вмирав у чистім полі — слав усім привіт. Перезорюють зорі…
Перейти на сторінку:
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Плуг, Павло Григорович Тичина», після закриття браузера.
Подібні книжки до книжки «Плуг, Павло Григорович Тичина» жанру - 💛 Поезія:
Коментарі та відгуки (0) до книги "Плуг, Павло Григорович Тичина"