Читати книгу - "Плуг, Павло Григорович Тичина"
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Плуг" автора Павло Григорович Тичина. Жанр книги: 💛 Поезія. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.
Шрифт:
-
+
Інтервал:
-
+
Добавити в закладку:
Добавити
Перейти на сторінку:
class=stanza> Іду з роботи я, з завода маніфестацію стрічать. В квітках всі вулиці кричать: нехай, нехай живе свобода! Сміється сонце з небозвода, кудись хмарки на конях мчать… Іду з роботи я, з завода маніфестацію стрічать. Яка весна! яка природа! У серці промені згучать… — Голоту й землю повінчать! — тоді лиш буде вічна згода. Іду з роботи я, з завода. Ронделі. II
Мобілізуються тополі під хмарним вітром на горі… Уже давно ми на порі, давно всіх кличемо: до волі! До волі, бідні, босі й голі! не час сидіти у норі! Мобілізуються тополі під хмарним вітром на горі… Гукнем же в світ про наші болі! Щоб од планети й до зорі — почули скрізь пролетарі, за що ми б'ємся тут у полі! Мобілізуються тополі… 26 — II (11 — III). I
Там на горі за Дніпром радо кричать прапори: честь йому, слава, хвала! Грають оркестри, церкви, в квітах вітають портрет — там на горі за Дніпром. Котиться спів у степи, йде від села до села: честь йому, слава, хвала! Встанемо ж, менші брати, стрінем пророка свого. — Там на горі за Дніпром честь йому, слава, хвала! 26 — II (11 — III). II
Прийшли попи, диктатори (о сором!), — якраз всі ті, кого Ти не любив. І хтось Твоє погруддя встановив поміж монастирем, поміж собором. Стоїш. У далеч дивишся з докором… Який огонь в душі Твоїй горів, коли будив Ти, кликав кобзарів з насильством биться, з царствами, з терором! Ну що ж. Тарасе! Рад єси, не рад — дивись, який в господі нашій лад, в сім'ї великій, у громаді вольній. Дивись. Мовчи. Хоча б схотів і їсти — нічого не кажи Первопрестольній. — Бо ще й Тебе пошиють в шовіністи. Я знаю…
Я знаю: вас не раз ще прокленуть нові співці, нова краса-голота — за те, що з рідного свого болота не зразу вийшли ви на вольну путь. Спитають вас, до суду поведуть: ви прославляли лінь, а де ж робота? Чого замість човна пускати плота, жахаючись того, що зветься Суть? — Так годі спать! виходьте на дорогу! Людині гімн, Людині, а не богу! Майбутньому всю душу — славний дар! Горіть! Дивіться сонцю просто в вічі! Бо стогне світ од "геніїв" — нездар. І жить самі не будете ви двічі… Гнатові Михайличенку
Не уявляєм, як ти тлієш, як у землі сирій лежиш, — бо завше ти живеш, гориш, бо вічно духом пломенієш. Ще ти воскреснеш, зазорієш, в мільйонах встанеш, закипиш: чого, чого, народе, спиш, чом не дерзаєш ти, не смієш? — Тебе замучили кати… Омарсельєзені
Мобілізуються тополі під хмарним вітром на горі… Уже давно ми на порі, давно всіх кличемо: до волі! До волі, бідні, босі й голі! не час сидіти у норі! Мобілізуються тополі під хмарним вітром на горі… Гукнем же в світ про наші болі! Щоб од планети й до зорі — почули скрізь пролетарі, за що ми б'ємся тут у полі! Мобілізуються тополі… 26 — II (11 — III). I
Там на горі за Дніпром радо кричать прапори: честь йому, слава, хвала! Грають оркестри, церкви, в квітах вітають портрет — там на горі за Дніпром. Котиться спів у степи, йде від села до села: честь йому, слава, хвала! Встанемо ж, менші брати, стрінем пророка свого. — Там на горі за Дніпром честь йому, слава, хвала! 26 — II (11 — III). II
Прийшли попи, диктатори (о сором!), — якраз всі ті, кого Ти не любив. І хтось Твоє погруддя встановив поміж монастирем, поміж собором. Стоїш. У далеч дивишся з докором… Який огонь в душі Твоїй горів, коли будив Ти, кликав кобзарів з насильством биться, з царствами, з терором! Ну що ж. Тарасе! Рад єси, не рад — дивись, який в господі нашій лад, в сім'ї великій, у громаді вольній. Дивись. Мовчи. Хоча б схотів і їсти — нічого не кажи Первопрестольній. — Бо ще й Тебе пошиють в шовіністи. Я знаю…
Я знаю: вас не раз ще прокленуть нові співці, нова краса-голота — за те, що з рідного свого болота не зразу вийшли ви на вольну путь. Спитають вас, до суду поведуть: ви прославляли лінь, а де ж робота? Чого замість човна пускати плота, жахаючись того, що зветься Суть? — Так годі спать! виходьте на дорогу! Людині гімн, Людині, а не богу! Майбутньому всю душу — славний дар! Горіть! Дивіться сонцю просто в вічі! Бо стогне світ од "геніїв" — нездар. І жить самі не будете ви двічі… Гнатові Михайличенку
Не уявляєм, як ти тлієш, як у землі сирій лежиш, — бо завше ти живеш, гориш, бо вічно духом пломенієш. Ще ти воскреснеш, зазорієш, в мільйонах встанеш, закипиш: чого, чого, народе, спиш, чом не дерзаєш ти, не смієш? — Тебе замучили кати… Омарсельєзені
Перейти на сторінку:
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Плуг, Павло Григорович Тичина», після закриття браузера.
Подібні книжки до книжки «Плуг, Павло Григорович Тичина» жанру - 💛 Поезія:
Коментарі та відгуки (0) до книги "Плуг, Павло Григорович Тичина"