Книги Українською Мовою » 💙 Фантастика » Юнак з моря, Василь Павлович Бережний 📚 - Українською

Читати книгу - "Юнак з моря, Василь Павлович Бережний"

191
0
12.05.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Юнак з моря" автора Василь Павлович Бережний. Жанр книги: 💙 Фантастика. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2.
Електронна книга українською мовою «Юнак з моря, Василь Павлович Бережний» була написана автором - Василь Павлович Бережний, яку Ви можете читати онлайн безкоштовно на телефонах або планшетах. Є можливість скачати книгу у форматі PDF, EPUB, FB2 та читати книгу на Вашому гаджеті. Бібліотека сучасних українських письменників "ReadUkrainianBooks.com". Ця книга є найпопулярнішою у жанрі для сучасного читача, та займає перші місця серед усієї колекції творів (книг) у категорії "💙 Фантастика".
Поділитися книгою "Юнак з моря, Василь Павлович Бережний" в соціальних мережах: 

Оповідання "Юнак з моря" входило до збірки "Космічний Гольфстрім".


Короткий зміст твору (відкривши спойлер, - нарікайте тільки на себе!)< div> Юнак з моря

Трагічний випадок підстеріг героя оповідання Василя Бережного «Юнак з моря» (Юнак з моря, 1980) Ростислава – під час альпіністського сходження він зірвався зі скелі. Його врятували, зібрали по кісточках, а він ще й погодився на ризикований експеримент. У його мозок була вживлена ​​невелика ЕОМ, що максимально збільшує обсяг його пам'яті. А коли він відпочивав на одному з курортів в Одесі, він став об'єктом романтичної та майже детективної пригоди. Він сподобався молодій дівчині, колишній здихач якої, спираючись на його здібності та захоплюючись літературою про НЛО, зробив сенсаційний висновок: Ростислав – інопланетянин! І не безпідставно, адже деякі його здібності явно виходили за межі людських.

© Віталій Карацупа, 2004-2009


Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 2 3 4 5 6
Перейти на сторінку:
Бережний Василь Павлович
Юнак з моря

Василь Бережний

Юнак з моря

Цього лiта погода на Чорноморському узбережжi видалась нестiйка. В бахрому прохолодних дощiв лише зрiдка вплiталась золота нитка сонячного дня, та й то пiд вечiр тускнiла, окутуючись мжичкою. Вiдпочиваючi занудилися б зовсiм, коли б не всесвiтнiй чемпiонат з футболу в Аргентiнi - можна було цiлими вечорами сидiти бiля телевiзора, з неослабною увагою стежачи за грою смаглявих бразiльцiв чи моторних iталiйцiв.

А сьогоднi з самiсiнького ранку ревiв ревун: море вкуталося туманом, i це провiщало тепло. I справдi, сонце почало розганяти молочну iмлу, i перед очима вiдпочиваючих сяйнула така манлива морська блакить, що не пiти на пляж було просто неможливо. Неля Несмiх - тугенька бiлявка - взула пляжнi тапочки, осiдлала свого симпатичного носика зеленими окулярами, взяла поролоновий килимок, поклала в сумочку яскравий польський купальник, грубеньку книжечку, рушник, шапочку i подалася до моря. Поспiшала, щоб не причепився той занудливий Вiталiй iз своїми солоними анекдотами, дерев'янi сходинки так i вгиналися пiд її ногами.

Розiславши килимка посеред пляжу, заскочила в кабiнку для переодягання i через хвилину вийшла в купальнику- ще стрункiша i привабливiша.

З кожною хвилиною небо яснiшало, над прибережними садами i заростями пливли бiлястi пасма туману i швидко танули у високостi. А темнi цятки рибальських човнiв у сонячнiй млi запливли, здається, на самiсiньке небо. Поступово пляж повнився людьми, гамором, хтось уже ввiмкнув транзистора. Неля взяла книжку, але, навiть не розгорнувши, поклала на колiна. Хiба ж у такiй обстановцi можна зосередитись? Проте настрiй був радiсний, дiвчинi здавалось, що все - i золоту перлину сонця, i нiжну блакить неба, з якого зникали останнi клаптi туману, i хитливу синяву моря - природа створила для неї, на втiху їй. Можливо, i отой плавець - i коли вiн устиг так далеко забратися? - прямує до неї. Ось уже видно помахи його рук, вiн то з'являється, то зникає помiж хвиль. Вода ще не прогрiлась, не бiльше п'ятнадцяти градусiв, а вiн, бач, не боїться застудитись, певне, загартований. Цiкаво, що воно за один...

- Сонце вже обцiловує вас! - Вiталiй Покльований кинув свiй надутий матрац лiворуч од неї. - А я й не зоглядiвся, де подiлася наша пасочка... Ех, не взяв камери...

Неля неохоче вiдiрвала погляд вiд плавця i подивилася на Вiталiя. Обличчя його скидалося на комiчну маску: широкий рот розтягнувся до вух, гудзички очей поблискували мiж рiденькими вiями весело i задиристо, мовляв, погляньте, я ж - симпатичний. Неля мимоволi посмiхнулася, i це пiдбадьорило молодого чоловiка.

- А ще казала "Несмiх"; он як ви гарно усмiхаєтесь! Якщо так засмiєтеся в об'єктив - побiжу за камерою. Ви фотогенiчна, я зроблю вас кiнозiркою, хочете? Неля Несмiх - у головнiй ролi мого фiльму, га? Звучить?

- Облиште, - дiвчина змахнула рукою, - не вийде з мене артистки.

- Чому? Якщо я... Ну, гаразд, залишимо це питання поки що вiдкритим. Тут у мене є дещо цiкаве для вас

Розташувавшись, Покльований дiстав з паки газет кiлька зiм'ятих аркушiв друкованого на машинцi тексту. Мабуть, цi аркушики побували не в одних руках, бо нижнi куточки позагиналися, багато рядкiв затерто пальцями.

- Це лекцiя про Неопiзнанi Лiтаючi Об'єкти - скорочено - НЛО, упiвголоса сказав Вiталiй, - спецiально випросив для вас. Я вже вам говорив, що прибульцi...

Неля загадково усмiхнулась:

- Пригадала: бачила я ваших iнопланетян!

- Та що ви?! Де? - Вiталiй уп'явся в дiвчину очицями-гудзиками.

- У трамваї, в тролейбусi - їх зразу помiтно: штовхаються, наступають на ноги.

Вираз обличчя Покльованого був такий кумедний, що Неля пирхнула зi смiху.

- Ну, от, я думав, справдi, а вона знову iронiзує... Прочитайте ось, що каже вчений.

Неля, все ще осмiхаючись, почала, читати, водночас позирала i на море. Невiдомий плавець поволi наближався до буйка.

- Читайте, читайте, Нелю, - Покльований, мабуть, помiтив, що вона поглядає вдалину, - нарештi ви переконаєтесь, що iнопланетяни вже давно спостерiгають нашу Землю. Це факт. Я навiть фотографiї бачив - i їхнiх космiчних кораблiв, i їх самих...

Неля зауважила, що прiзвище лектора - Ажажа - так само читається i з кiнця. Покльований розтягнув свої губи i не то в жарт, не то серйозно сказав:

- Я теж помiтив. Може, вiн сам прибулець... А що, хiба це не можливо?

Правду кажучи, Нелi не дуже хотiлося читати, але несподiвано лекцiя не просто зацiкавила, а заiнтригувала її. Скiльки сталося загадкових подiй, а вона нiчого не чула!

Бiля Тегерана опустився на землю великий лiтаючий диск, уряд Iрану звернувся iз запитом до Москви i Вашiнгтона, чи це не випробування нових апаратiв? I СРСР i Сполученi Штати вiдповiли; нi. Були пiднятi в повiтря iранськi винищувачi, та нав'язати контакт не вдалося: непроханi гостi вiдлетiли з такою швидкiстю, про яку й не мрiють земнi авiатори. А на тому мiсцi, де сидiла "тарiлка", залишилась якась їдка зеленкувата слизь, i тепер там нiщо не росте.

В Iталiї подiбний апарат опустився на полi, з нього вийшли величезнi (по два метри i бiльше) iнопланетяни, i коли iталiйка пiднесла їм букет квiтiв, один з них усмiхнувся - отже, в них теж є емоцiї.

Десь бiля Петрозаводська подiбний апарат опустився в озеро, а коли здiйнявся, то вирвав величезний шмат берега.

У Бразiлiї космiчний корабель iнопланетян зазнав аварiї i розбився. З якого металу вiн був збудований - досi не визначили.

Аварiя чужопланетного корабля сталася i в Сполучених Штатах, десь у пустельнiй частинi Калiфорнiї. Тут корабель лишився цiлий, вiйськове вiдомство сховало його в пiдземному ангарi, а мертвий екiпаж вмiщено у морозильники...

Неля аж здригнулася, нiби вiдчувши холод. Пiдвела голову - з води виходив той завзятий плавець, що наважився купатись у таку негоду, i, здається, мав приємнiсть вiд холодної купелi. Оце справжнiй мужчина!

Незнайомець наближався неквапною ходою, Неля зняла окуляри i дивилася на нього з-пiд примружених вiй - це було так ефектно! Та юнак чомусь не помiчав її i, певно, пройшов би мимо, коли б Неля, переборовши нiяковiсть, не обiзвалась:

- Ну, як вода?

Краєчком ока помiтила: Вiталiй невдоволено зморщився, та це її зовсiм не обходило. На пляжi незнайомi заговорюють i знайомляться без нiяких церемонiй. Тим бiльше...

- Вода? - юнак оглянувся

1 2 3 4 5 6
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Юнак з моря, Василь Павлович Бережний», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Юнак з моря, Василь Павлович Бережний"