Книги Українською Мовою » 💙 Класика » Руфін і Прісцілла, Леся Українка 📚 - Українською

Читати книгу - "Руфін і Прісцілла, Леся Українка"

193
0
15.05.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Руфін і Прісцілла" автора Леся Українка. Жанр книги: 💙 Класика. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2.
Електронна книга українською мовою «Руфін і Прісцілла, Леся Українка» була написана автором - Леся Українка, яку Ви можете читати онлайн безкоштовно на телефонах або планшетах. Є можливість скачати книгу у форматі PDF, EPUB, FB2 та читати книгу на Вашому гаджеті. Бібліотека сучасних українських письменників "ReadUkrainianBooks.com". Ця книга є найпопулярнішою у жанрі для сучасного читача, та займає перші місця серед усієї колекції творів (книг) у категорії "💙 Класика".
Поділитися книгою "Руфін і Прісцілла, Леся Українка" в соціальних мережах: 

Бібліотека сучасних українських авторів "ReadUkrainianBooks.com" - це унікальний веб-сайт, що дозволяє знайти популярні книги українською мовою, які охоплюють широкий спектр тем та жанрів. На відміну від традиційних книжкових магазинів, бібліотека працює 24/7 та дозволяє читати будь-яку книгу в будь-який час. Крім того, на сайті можна знайти безкоштовні електронні версії книг, які доступні для завантаження на будь-який пристрій.

Навіть якщо ви знаходитеся далеко від України, "ReadUkrainianBooks.com" дозволяє насолоджуватися українською мовою та літературою, що є важливою частиною культурного досвіду країни. Незалежно від того, чи ви новачок української мови, чи вже володієте нею на рівні носія, "ReadUkrainianBooks.com" пропонує широкий вибір книг на будь-який смак.

Бібліотека також допомагає у популяризації української літератури та авторів, що є важливою роботою відчутної культурної місії. Завдяки "ReadUkrainianBooks.com" можна досліджувати творчість сучасних українських авторів та відкривати для себе нові таланти. Не зважаючи на те, де ви знаходитеся, бібліотека надає можливість переживати світ літератури на новому рівні.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 2 ... 55
Перейти на сторінку:

 

Леся Українка

 

 

РУФІН І ПРІСЦІЛЛА

 

 

Драма в 5-ти діях

 

 

Особи I дії

 

 

Руфін Емілій - молодий римлянин значного роду.

Прісцілла - його жінка, християнка.

Аецій Панса - її батько, значний римлянин, дідич.

Кай Летіцій - префект, Руфіновий приятель.

Парвус - християнин невідомого роду-племені.

Сервілія - римлянка, плебеянка.

Раб в Руфіновій господі.

 

 

Драма діється в II в. по р[іздву] Х[ристовому].

 

Атріум в домі Руфіновім: велика гарна світлиця з квадратовим басейном посередині (impluvium) і такою ж великою незакритою кватиркою в стелі над ним (compluvium). Коло басейну простий хатній олтар без статуй. До світлиці притикає скілька бічних кімнат, відділених від неї не дверима, а важкими запонами з дорогих тканин; простінки межи завісами прикрашені малюванням та погруддями філософів на високих підставках. В глибині світлиці широкий з розсуненими запонами вхід до чималої і гарно врядженої кімнати (tablinum), де видно багато сувоїв пергаменту, таблиць і т. п., що робить кімнату подібною до бібліотеки; на задній стіні табліну є ще двері, теж одкриті. По обидва боки табліну широкі та короткі сіни провадять у внутрішній двір - перистиль. З атріума видко крізь сіни та крізь двері табліну той перистиль з колонадою навколо нього, ставок посеред нього з квітником та з декоративними ростинами. Сцена уряджена так, що атріума видко тільки половину, через те імплювіум приходиться на авансцені, таблін же і сіни в перистиль через те не дуже відсунені в глибину.

Під час дії входиться до атріума через перистиль сіньми, а не з бічних куліс.

В атріумі є чимало скамничок, ослонів, дзигликів, столиків, ваз на підставках, що робить світлицю оздобною та захисною, хоч вона й не надміру розкішна.

Смеркає. Руфін сам. Нетерпляче ходить по атріумі. Часом виходить у перистиль і дивиться вбік на вулицю. В його поводінні видко не тільки нетерплячку, але й тривогу.

На порозі сіней, що ведуть з перистиля, показується Прісцілла, закутана в велике, з грубої тканки покривало, вона його скидає, увійшовши, і її суворо проста одежа кидається в вічі дивним контрастом супроти оздобної оселі та й коштовного, хоч і благородно простого патриціанського убрання самого Руфіна. В руках у Прісцілли маленька лампочка (люцерна).

 

 

Руфін

(кидається їй назустріч. З докором, в якому більше чутно біль, ніж досаду)

Прісцілло! як же можна?..

 

Прісцілла

(спокійно)

Що, Руфіне?

 

Руфін

Ти знов була сьогодні в катакомбах?

 

Прісцілла

(трохи помовчавши)

Якби могла промовчати - охоче

промовчала б на се твоє питання,

але ще більше, ніж оця люцерна,

мене перед тобою зрадить щирість.

(Становить люцерну на один з постаментів.)

Неправди я казать тобі не хочу,

а правду перемовчать не здолаю:

так, я була сьогодні в катакомбах

і завтра знов піду, як тільки ти

мені того не заборониш.

 

Руфін

Люба,

ти знаєш, я ніколи не вживаю

супроти тебе ні тієї сили,

яку мені дала сама природа,

ні того права, що дає закон.

Мені бридка слухняність поневолі,-

я ж не рабиню взяв собі за жінку.

 

Прісцілла

У Римі небагато чоловіків

таких, як ти, а може, ти єдиний

на цілий Рим. Я тямлю се й ціную.

Бог,- всевидющий свідок почуваннів,-

всю вдячність мого серця бачить ясно,

і чей же він мені колись поможе

ту вдячність виявить супроти тебе.

А поки що - коли б ти знав, як тяжко

мені невдячною здаватись…

 

Руфін

Годі,

лишімо се, не вдячності я хочу,

та й ні за що тут дякувать…

(Збентежено.)

Прісцілло!

дружино мого серця… я не можу

ніяким словом вимовити страху,

тривоги тої злої, що, мов яструб,

кривавить, мучить, роздирає серце

за кожним разом, як ти та́м буваєш.

 

Прісцілла

(лагідно)

Чого ж, мій друже, так уже боятись?

 

Руфін

Вже те одно, що ти так пізно ходиш

шляхом тим Нументанським, те вже страшно.

То шлях непевний,- всякий люд бродячий,

усяке розбишацтво там буває,

а ти смерком ідеш, самотня жінка…

 

Прісцілла

Нащо розбійникам мене займати?

Тепер я не подібна до багачки,

та й якби мала що, дала б охоче

усякому, хто б мав потребу в грошах,-

то що ж мені боятися розбою?

 

Руфін

Жінкам страшний не той розбій, що прагне

срібла́ чи злота…

 

Прісцілла

Може, се й гординя,-

нехай господь простить мені за неї! -

але мені здається, що зайняти

не зважився б мене гульвіса жоден,

коли б я тільки глянула на нього

проникливо й одважно в самі очі.

 

Руфін

Се виховання справжньої матрони

і прирожденна чистота натури

тобі таке говорять, та обачність

мені отак впевнятись не дає.

Я б спокійніший був, якби з тобою

був провожатий.

 

Прісцілла

В нас нема звичаю

ходити з слугами на сі зібрання.

 

Руфін

Я не про слуг кажу… я б сам ходив…

 

Прісцілла

Але ж, мій друже… прикро се казати…

та що ж… ти знаєш сам… ти там чужий…

 

Руфін

(гірко)

Я знаю, я чужий… та я б лишився

стояти за порогом катакомбів

так, як стою вже здавна за порогом

душі твоєї, тільки ж боронити

тебе хоч до порога

1 2 ... 55
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Руфін і Прісцілла, Леся Українка», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Руфін і Прісцілла, Леся Українка"