Книги Українською Мовою » 💙 Класика » На крилах пісень, Леся Українка 📚 - Українською

Читати книгу - "На крилах пісень, Леся Українка"

228
0
15.05.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "На крилах пісень" автора Леся Українка. Жанр книги: 💙 Класика. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2.
Електронна книга українською мовою «На крилах пісень, Леся Українка» була написана автором - Леся Українка, яку Ви можете читати онлайн безкоштовно на телефонах або планшетах. Є можливість скачати книгу у форматі PDF, EPUB, FB2 та читати книгу на Вашому гаджеті. Бібліотека сучасних українських письменників "ReadUkrainianBooks.com". Ця книга є найпопулярнішою у жанрі для сучасного читача, та займає перші місця серед усієї колекції творів (книг) у категорії "💙 Класика".
Поділитися книгою "На крилах пісень, Леся Українка" в соціальних мережах: 

Бібліотека сучасних українських авторів "ReadUkrainianBooks.com" - це унікальний веб-сайт, що дозволяє знайти популярні книги українською мовою, які охоплюють широкий спектр тем та жанрів. На відміну від традиційних книжкових магазинів, бібліотека працює 24/7 та дозволяє читати будь-яку книгу в будь-який час. Крім того, на сайті можна знайти безкоштовні електронні версії книг, які доступні для завантаження на будь-який пристрій.

Навіть якщо ви знаходитеся далеко від України, "ReadUkrainianBooks.com" дозволяє насолоджуватися українською мовою та літературою, що є важливою частиною культурного досвіду країни. Незалежно від того, чи ви новачок української мови, чи вже володієте нею на рівні носія, "ReadUkrainianBooks.com" пропонує широкий вибір книг на будь-який смак.

Бібліотека також допомагає у популяризації української літератури та авторів, що є важливою роботою відчутної культурної місії. Завдяки "ReadUkrainianBooks.com" можна досліджувати творчість сучасних українських авторів та відкривати для себе нові таланти. Не зважаючи на те, де ви знаходитеся, бібліотека надає можливість переживати світ літератури на новому рівні.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 2 ... 17
Перейти на сторінку:

 

Леся Українка

 

 

НА КРИЛАХ ПІСЕНЬ

 

СІМ СТРУН

 

Посвята дядькові Ми­хай­ло­ві 1

 

 

DO

 

(Гімн. Grave) 2

 

 

До те­бе, Ук­раїно, на­ша без­дольная ма­ти,

Струна моя пер­ша оз­веться,

І бу­де стру­на уро­чис­то і ти­хо лу­на­ти,

І піс­ня від сер­ця поллється.

 

По сві­ті ши­ро­ко­му бу­де та піс­ня лі­та­ти,

А з нею на­дія ко­ха­на,

Скрізь бу­де лі­та­ти, по сві­ті між людьми пи­та­ти,

Де схо­ва­на до­ля нез­на­на?

 

І, мо­же, зуст­рі­неться піс­ня моя са­мот­ная

У сві­ті з пташ­ка­ми-піс­ня­ми,

То швид­ко по­ли­не то­ді тая гуч­ная зграя

Далеко шля­ха­ми-тер­на­ми.

 

Полине за синєє мо­ре, по­ли­не за го­ри,

Літатиме в чис­то­му по­лю,

Здійметься ви­со­ко-ви­со­ко в не­бес­ні прос­то­ри

І, мо­же, спіт­ка тую до­лю.

 

І, мо­же, то­ді за­ві­тає та до­ля жа­да­на

До на­шої рід­ної ха­ти,

До те­бе, моя ти Ук­раїно ми­ла, ко­ха­на,

Моя без­та­лан­ная ма­ти!

 

 

(Пісня. Вrioso) 3

 

 

Реве-гуде не­го­донька,

Негодоньки не бо­юся,

Хоч на ме­не при­го­донька,

Та я нею не жу­рю­ся.

Гей ви, гріз­ні, чор­ні хма­ри!

Я на вас зби­раю ча­ри,

Чарівну до­бу­ду зброю

І піс­ні свої узб­рою.

Дощі ва­ші дріб­ненькії

Обернуться в пер­ли дріб­ні,

Поломляться яс­ненькії

Блискавиці ва­ші сріб­ні.

Я ж пу­щу свою при­го­ду

Геть на тую бист­ру во­ду,

Я роз­вію свою ту­гу

Вільним спі­вом в тем­нім лу­гу.

Реве-гуде не­го­донька,

Негодоньки не бо­юся,

Хоч на ме­не при­го­донька,

Та я нею не жу­рю­ся.

 

MI

 

(Колискова. Arpeggio) 4

 

 

Місяць яс­не­сенький

Промінь ти­хе­сенький

Кинув до нас.

Спи ж ти, ма­ле­сенький,

Пізній бо час.

 

Любо ти спа­ти­меш,

Поки не зна­ти­меш,

Що то пе­чаль;

Хутко прий­ма­ти­меш

Лихо та жаль.

 

Тяжка го­ди­нонько!

Гірка хви­ли­нонько!

Лихо не спить…

Леле, ди­ти­нонько!

Жить - сльози лить.

 

Сором хи­ли­ти­ся,

Долі ко­ри­ти­ся!

Час твій прий­де

З до­лею би­ти­ся,-

Сон про­па­де…

 

Місяць яс­не­сенький

Промінь ти­хе­сенький

Кинув до нас…

Спи ж ти, ма­ле­сенький,

Поки є час!

 

FA

 

(Сонет)

 

 

Фантазіє! ти, си­ло ча­рів­на,

Що збу­ду­ва­ла світ в по­рожньому прос­то­рі,

Вложила по­чут­тя в бай­ду­жий про­мінь зо­рі,

Що бу­диш мерт­вих з віч­но­го їх сна,

 

Життя даєш хо­лод­ній хви­лі в мо­рі!

Де ти, фан­та­зіє, там ра­до­щі й вес­на.

Тебе ві­та­ючи, фан­та­зіє яс­на,

Підводимо чо­ло, по­хи­ле­неє в го­рі.

 

Фантазіє, бо­ги­не лег­кок­ри­ла,

Ти світ зло­тис­тих мрій для нас одк­ри­ла

І зем­лю з ним ве­сел­кою з’єдна­ла.

 

Ти сві­то­ве з’єдна­ла з таємним.

Якби те­бе людська ду­ша не зна­ла,

Було б жит­тя, як тем­на ніч, сум­ним.

 

SOL

 

(Rondeau) 5

 

 

Соловейковий спів на­вес­ні

Ллється в гаю, в зе­ле­нім роз­маю,

Та пі­сень тих я чуть не здо­лаю,

І вес­ня­ні квіт­ки за­паш­ні

Не для ме­не розк­віт­ли у гаю,-

Я не ба­чу вес­ня­но­го раю;

Тії спі­ви та кві­ти яс­ні,

Наче каз­ку див­ну, при­га­даю -

У сні!..

 

Вільні спі­ви, гуч­ні, го­лос­ні

В рід­нім краю я чу­ти ба­жаю,-

Чую скрізь го­ло­сін­ня сум­ні!

Ох, нев­же в то­бі, рід­ний мій краю,

Тільки й чу­ються вільні піс­ні -

У сні?

 

 

(Nocturno) 6

 

 

Лагідні вес­ня­нії но­чі зо­рис­ті!

Куди ви од нас по­ли­ну­ли?

Пісні со­ло­вей­ко­ві дзвін­ко-сріб­лис­ті!

Невже ви за­мовк­ли, ми­ну­ли?

 

О ні, ще не час! ще-бо ми не діз­на­ли

Всіх див ча­рів­ли­вої но­чі,

Та ще-бо лу­на­ють, як пер­ше лу­на­ли,

Веснянки чу­до­ві ді­во­чі.

 

Ще ма­ре­вом лег­ким над на­ми ви­тає

Блакитна вес­ня­ная мрія,

А в сер­ці роз­кіш­но цві­те-проц­ві­тає

Злотистая квіт­ка - на­дія.

 

На кри­лах фан­та­зії дум­ки лі­та­ють

В країну таємної но­чі,

Там про­мін­ням гра­ють, там лю­бо так ся­ють

Лагідні вес­ня­нії очі.

 

Там яс­нії зо­рі і ти­хії кві­ти

Єднаються в див­ній роз­мо­ві,

Там сти­ха ше­по­чуть зе­ле­нії ві­ти,

Там гім­ни лу­на­ють лю­бо­ві.

 

І кві­ти, і зо­рі, й зе­ле­нії ві­ти

Провадять роз­мо­ви ко­ха­ні

Про віч­ную си­лу вес­ни на сім сві­ті,

Про ча­ри по­туж­ні вес­ня­ні.

 

SI

 

(Settina) 7

 

 

Сім струн я тор­каю, стру­на по стру­ні,

Нехай мої стру­ни лу­на­ють,

Нехай мої спі­ви лі­та­ють

По рід­ній ко­ха­ній моїй сто­ро­ні.

І, мо­же, де коб­за най­деться,

Що гуч­но на стру­ни оз­веться,

На стру­ни, на спі­ви мої не­гуч­ні.

 

І, мо­же, заг­рає та коб­за вільні­ше,

Ніж ти­хії стру­ни мої,

І вільнії гу­ки її

Знайдуть пос­лу­хан­ня у сві­ті пильні­ше;

І бу­де та коб­за - гуч­на́,

Та тільки не мо­же во­на

Лунати від струн моїх ти­хих щи­рі­ше.

 

[1890]

 

ЗОРЯНЕ НЕБО

 

 

«Зорі, очі весняної ночі!..»

 

 

Зорі, очі вес­ня­ної но­чі!

Зорі, тем­ря­ви пог­ля­ди яс­ні!

То ла­гід­ні, як очі ді­во­чі,

То пал­кії, мов світ­ла прек­рас­ні.

 

Одна зір­ка па­лає, мов

1 2 ... 17
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «На крилах пісень, Леся Українка», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "На крилах пісень, Леся Українка"