Читати книгу - "Фольклорні записи - ч. 1, Олена Пчілка"

Олена Пчілка

ФОЛЬКЛОРНІ ЗАПИСИ

1 частина

НАРОДНІ ПІСЕНЬКИ

ТА ВІРШИКИ

Ми лугами йдем, берегами йдем,

Шумлять луги дуже, (2)

Та шумлять луги дуже.

Та шумить вітер, та шумить дощик -

Нам теє байдуже, (2)

Та нам теє байдуже.

Там на річеньці попід бережком

Плавають утята, (2)

Та плавають утята.

Ми туди підем, ми туди підем,

Де гарні дівчата, (2)

Та де гарні дівчата.

Не хизуйтеся ви, дівчаточка,

В червонім намисті, (2)

Та в червонім намисті.

Вже не час гулять, таночки водить

На музиках в місті, (2)

Та на музиках в місті.

Я дівчина невеличка,

На головці в мене стрічка,

Вмію шити, вишивати,

Ще й читати і писати.

Я дівчина чепурушка,

Хоч я й невеличка,-

В мене лиштва мережана,

Червоная стрічка.

Я дівчина, як калина.

Люблю чепуритись;

Горе ж моє! - брела річку,

Забула умитись!

Ходить гарбуз по городу,

Питається свого роду:

- Ой, чи живі, чи здорові

Всі родичі гарбузові?

Обізвалась жовта диня,

Гарбузова господиня:

- Іще живі, ще здорові

Всі родичі гарбузові!

Обізвались огірочки,

Гарбузові сини й дочки:

Іще живі, ще здорові

Всі родичі гарбузові!

Обізвалася квасоля,

А за нею й бараболя:

Іще живі, ще здорові

Всі родичі гарбузові!

Обізвались буряки,

Гарбузові свояки:

Іще живі, ще здорові

Всі родичі гарбузові!

Обізвався старий біб:

Я іздержав увесь рід!

Іще живі, ще здорові

Всі родичі гарбузові!

Ой ти, гарбуз, ти перістий,

Із чим тебе будем їсти?

- Миску пшона, трошки сала,

От до мене вся приправа!

Превеселий сей день,

Ходім гулять на весь день,

Та вкрадемо порося,

Та й прославимося!

А порося утекло,

Тільки руки попекло.

Утік, утік кабанець -

Зоставсь хріну корінець,

Що у роті він держав,

Сам п’ятами накивав,

Ніхто його не догнав!

(Волинська пісенька)

Їхай вояк морквяний,

Коник буряковий,

Кожушина оріхова,

Жупан лопуховий,

Сіделечко капустяне,

Стремена з берези,

А напився лепетухи,

То був нетверезий.

Пістолети з качана,

Кулі з бараболі,

А шабелька з пастернаку,

А піхва з квасолі.

Їде, їде вояченько,

Під ним коник скаче,

Надибали його свині:

- Злізай-но, вояче.-

Він вихватив пістолета,

Став свиней стріляти,-

Свині кулі похватали,

Нічим воювати!

Він вихватив шабельку -

Став свиней рубати,

Свині шаблю погризли -

Нічим воювати!

Їдуть люди, їдуть люди,

їдуть край дороги.

З’їли свині вояченька.

Лежать самі ноги.

Тра-та-та, тра-та-та,

Пішла кицька за кота.

За Кота Котовича,

За Сивка Сивковича.

На весіллі у кота

Була чиста сміхота:

Прийшли кицьки і собачки,

І курочки, й гуси, й качки,-

Веселенько танцювали,

Скоки-гопки витинали.

Тра-та-та, тра-та-та.

Така була сміхота.

Бом-бом, дзелень-бом!

Загорівся кицин дом!

Біжить курочка з відром,

Біжить півничок з цебром,

Бом-бом, дзелень-бом,

Щоб гасити кицин дом.

Бом-бом, дзелень-бом!

Біжить котик з помелом.

Погасили помелом,

Стоїть цілий кицин дом,

Лиш котичок зажуривсь,

Бо хвостичок присмаливсь,

Дзень-дзень, дзелень-бом,

Стоїть цілий кицин дом.

(Полтавські примовки)

- Лелеко, лелеко!

До осені далеко?

- Як замовкнуть жаби,

Як померзнуть баби,

Тоді осінь настане,-

Мені їсти не стане,

Полечу в інший край,

На той рік дожидай!

Як скупий чоловік не дав жінці круп засипати кашу, то жінка пішла на музики й танцювала, приспівуючи так:

- Кипить кипа без засипа,

та й кипить, та й кипить!

- Не зву тебе «журавель»,

Щоб я не журився,

Назву тебе «веселиком»,

Щоб я веселився!

Будь здоров, веселику!

(Так примовляючи, на Волині частіше звуть журавлів - «веселиками».)

Чорногуз, боягуз!

Я ще тільки приміряю,

В лучок стрічку закладаю,-

Ти вже крила підіймаєш,

До господи утікаєш!

(Пісенька на голос «Козачка»)

Танцювали миші

По бабиній хижі.

Стало бабі за танець -

З’їли миші буханець.

Ой ви миші, мишенята,

Сивенькії шкурки,

Нащо бабу зграбували,

Наче тії турки?

Ви ж буханчика із’їли,

Поточили крупці,

І маківки всі погризли

Бабусі-голубці!

Ой, шануйтесь, миші, в хижі

Та сидіте тихо,

Як бабуся кота впустить,-

То буде вам лихо!..

А горобчик до синички ходив,

По колосочку та пшениченьку носив.