Читати книгу - "Фольклорні записи - ч. 1, Олена Пчілка"

А за поясом гостра сокирка,

Через плече добра торбина,

Як у хазяйського сина:

Сокирка в пригоді знадобиться,

А з торбини хлібом-сіллю живиться.

Іду та й іду,

Аж стоїть хатка на льоду:

Сама книшова, 5

Стріха цибульова,

Млинцем зачинена,

Ковбасою защіпана,

Салом замикана,

Маслом запечатана.

Лизнув я масла - одпечаталось,

Куснув я сала - відімкнулося,

Гризнув ковбаси - відщепнулося.

Над’їв млинця - відчинилося.

Увійшов я в хатку,

Скинув сиву шапку;

Аж там таке -

Матінко, яке!

Яєшня шкварчить,

Тоненько пищить;

Борщик з рибою кипить,

На всю хату клекотить;

А пироги в боки,

Вареники в скоки,

По столу гасають,

Гопки витинають!

Ті, що високо стрибали,

У сметані потопали,

А я на їх ласку мав,

По одному витягав,

Хорошенько поживав,-

У бездонний глечичок складав.

Як задумав боровик,-

Прездоровий, мов той бик,-

На жуків іти війною

Із громадою грибною.

Посилає посланців,

Геть по лісові гонців,

Щоб трубили, щоб гукали,

Щоб усіх грибів скликали.

Обізвалися опеньки:

- У нас ніженьки тоненькі,

Ми не винні тому,

Ми не винні тому,

Ми не йдем на війну! -

Обізвалися печерички,

Прехороші молодички:

- Ми не йдем на війну,

Ми не винні тому! -

Обізвалися маслюки,

Лежебоки-товстюки:

- Хай їм біс тим жукам,

Нащо вони здались нам! -

Обізвались синьогубці,

Що сиділи собі вкупці:

- Хай там інших беруть,

Воюватись ідуть! -

Обізвалися «вужачки»:

- Не поліземо ми рачки.

Ми не винні тому.

Ми не йдем на війну! -

Обізвались сироїжки:

- Ми до того торгу й пішки!

Ось ми зараз ідем!

Тільки зброю візьмем! -

Обізвалися рижки:

- Де вони, оті жуки?

Ось ми зараз ідем,

Тільки зброю візьмем.

* * *

А-а, люлі, прилетіли гулі

Та сіли на люлі,

Стали думати-гадати,

Чим дитину годувати:

«Чи кашкою, чи медком,

Чи солодким яблучком?»

А ви, гулі, не гудіте,

Кипить кашка, не зваліте!

Прилетіли гулі

Та й сіли на люлі.

Стали думати-гадати,

Чим дитину забавляти:

«Чи їй ляльку в ручку дати,

Чи їй квіточку зірвати?»

Ой ви, гулі, не гудіте,

Спить дитина, не збудіте!

* * *

А-а, котку,

Не лізь на колодку,

Бо заб’єш головку,

Та буде боліти,

Нічим завертіти -

Одна біла хустина,

Як та павутина,

Та й ту діти взяли,

На ляльки подрали,

Ляльок наробили,

Куток засадили.

* * *

А-а, коточок,

Не йди рано в садочок,

Не полохай діточок

Та нарви їм квіточок.

А ти, коте сірий,

Ти вимети сіни!

- Хоч вимету, та не я,

Єсть у мене котеня.-

Котеня не хоче,

Ніжками дрібоче,

Та по хаті скаче,

Віника й не баче!

- Хай замете бабуся,

Бо я пилу боюся:

В мене шкурка біленька,

Вилизана, чистенька;

Краще з дітьми пограюсь

Та й в куточок сховаюсь.

А ввечері прийду спати,

Дитиночку колихати!

* * *

Ой ходить сон коло вікон,

А дрімота коло плота.

Питається сон дрімоти:

А де будем ночувати?

Де хатина тепленька,

Де дитина маленька.

* * *

Ой кіт-воркіт

На віконечко скік,

А з віконця в хижку,

Піймав котик мишку:

Мишка буде грати,

Котик воркотати,

А дитина буде спати.

Був собі журавель

Та журавочка,

Наносили сінця

Повні ясельця.

Наша пісня гарна й нова,-

Почнем її, братця, знова:

Був собі журавель

Та журавочка

(і так далі, без кінця).

Був собі баран та вівця,

Накосили вони стіжок сінця,-

А я знов почну з кінця:

Був собі баран та вівця

(і так далі, поки не докучить).

________________

Олена Пчілка

ФОЛЬКЛОРНІ ЗАПИСИ

Частина 1

НАРОДНІ ПІСЕНЬКИ ТА ВІРШИКИ

319

Друкований текст для вичитування взято з:

Пчілка Олена. Годі, діточки, вам спать!: Вірші, оповідання, казки, фольклорні записи. Київ, «Веселка», 1991.

ISBN 5-301-00921-4

Відмінна якість:

електронний текст книги повністю відповідає друкованому оригіналу!

© Оцифрування, вичитування, правка, форматування і оформлення тексту: OpenBook, 2019

© Електронна бібліотека класики української та світової літератури «Відкрита книга»

2019

1 - Сермяжка - сірячина, сіряк - верхній сільський одяг з домотканого грубого сукна.

2 - Рибка така невеличка. (Приміт Олени Пчілки.)

3 - Каблучка -