Читати книгу - "Дві сторони, Єва Басіста"

Сизий дим від цигарки підіймався до гори та звивався у різні сторони, а потім розсіювався, проте залишав характерний запах тютюну. Блакитні очі Лариси Кученюк пильно спостерігали за цією картиною. Це її розслабляло, проте одночасно напружувало, тому робила чергову глибоку затяжку.

Ця жінка, якій недавно виповнилося сорок п'ять років, дуже часто палила. Звісно ніхто навіть не здогадувався про таку її шкідливу звичку, бо виливала на себе тонну солодких парфумів, а любов до всього рожевого відганяла думку у людей, що вона цілими днями пропускає через свої легені неймовірну кількість нікотину та інших речовин.

За цю годину це була п'ята цигарка, яка закінчилася. Кученюк хотіла підпалити шосту, але їх вже не було.

- Чорт, - кинула блондинка на підлогу порожню пачку, яку згодом підняла, адже дуже не любила безлад. Особливо дратував хаос у магазинах. Звісно деякі робітники були охайними, як Віта, що сьогодні звільнилася. Лариса не хотіла відпускати цю сірооку дівчину. Вона дуже сильно їй подобалася, а ще більше блондинці до серця припадали її малюнки, які їй інколи доводилося бачити.

Навіть не треба бути великим знавцем, щоб зрозуміти одне - у Віти великий талант, який не можна загубити. Кученюк навіть уявляла собі, що через п'ять років поставить табличку у магазині з надписом:

- Тут працювала відома художниця Віта Румянова.

Такий атрибут точно потягне людей до її магазину. Навіть уявляла собі, скільки за день розійдеться різноманітних дисків, флешок та інших речей.

Проте це були тільки мрії Лариси Петрівни Кученюк, яка тільки декілька років тому могла нарешті піднятися на ноги та створити власний бізнес. До цього вона працювала на трьох роботах, а також робила все для свого єдиного сина Романа.

Жінка сама виховувала його, адже батько хлопця загинув ще до народження дитини - потрапив у аварію. Тоді для сімнадцятирічної Лариси це була справжня трагедія, адже залишитися у такому стані без людини, яку любиш, доволі складно. На щастя, їй допомагали батьки, але вони також не вічні. Зараз тільки з живих залишилася мати блондинки, а решта вже років десять відпочиває на кладовищі.

Однак ті часи пройшли. Коли син Кученюк вступив до університету, то жінка нарешті вибралася з фінансової ями. Вклала кошти та відкрила декілька магазинів. Зараз у неї налічувалося п'ять точок по всьому Житомиру, де вона продавала диски, флешки, мишки та музику.

Звісно гроші значно покращили стан життя, але не зовсім. У Романа з'явилася дівчина, яка абсолютно не припала до душі Ларисі Петрівні. Блондинка бачила, що Лілія використовує її сина, що так у неї закоханий. Жінка не раз намагалася поставити своє дитя на шлях істинний, але нічого не виходило.

- Мамо, я кохаю Лілію. Ми все одно одружимося та станемо жити разом. Нам ніхто не завадить це зробити.

- Сину, - говорила Лариса Кученюк. - Я хочу тобі добра. Ти не бачиш очевидних речей!

- Я навіть не хочу тебе чути!

Весілля було, а також мав місце медовий місяць та решта. Все це пройшло за кошти Лариси Петрівни. Не могла вона відмовити єдиному сину у цьому, адже його любила.

Однак це стартував тільки початок всього жаху. Лілія настільки зачарувала Романа, що він виконував всі її бажання, які часто були більшими, а ніж його заробітна платня за пів року. Хлопець став брати кредити, які не міг сам сплачувати.

Ларису дуже сильно дратувало це. Не раз вона читала лекцію сину, де говорила, що варто правильно розпоряджатися коштами та припинити витрачати більше, а ніж це дозволяє дохід. Роман погоджувався з матір'ю, але кожного місяця просив у неї кошти на оплату боргів. Так тривало рік, два...

Уже п'ять років син Лариси Кученюк не вилазить із кредитів, все заради Лілії, яка бажає більше, а ніж цього заслуговує. Це дратувало жінку, яка не раз намагалася тверезо поговорити з невісткою.

- Вам треба навчитися вміщувати свої бажання з можливостями. Я не вічна, а мої кошти не гумові.

- Навіть не думала, Ларисо Петрівно, що ви така скупа, - пирхнула Лілія. - Невже вам шкода декілька тисяч доларів для сина?

- Ні, але всьому має бути твереза міра.

- Я вам зрозуміла, - закотила очі руда та пішла геть.

Однак така розмова нагадувала букет квітів - далі пішли колючки. Три роки терпіла синові кредити жінка, а потім вирішила, що годі, адже з кожним місяцем суми тільки росли, а апетит Лілії невпинно збільшувався. Вона кожного місяця хотіла щонайменше п'ять нових суконь, сумок, гору недешевої косметики та іншого.

На фоні відмов відносини Лариси та Лілії абсолютно зіпсувалися. Невістка спочатку говорила їй, що вона погана, адже абсолютно не допомагає своєму сину, а останні пів року руда заявляла, що спалить всі магазини жінки. Спочатку це звучало наче жарт, але потім Лариса Петрівна сильно злякалася за свій бізнес.

Думки, що невістка має намір знищити її справу не виходили з голови жінки. Вони вивертали мозок, аж поки не пролунав телефонний дзвінок.

Лариса дивилася на свій телефон. Він вібрував на столі. Номер на чорно білому екрані був невідомим жінці. Блондинка одразу зрозуміла, що щось трапилося.

Вона не помилилася. Невідомий чоловічий голос повідомив, що червоні язики полум'я охопили один із її магазинів, який вона нещодавно запустила у роботу.