Читати біографію - "Василь Стефаник"
- Категорія: Біографії
- 645
- 0
- 19.02.23
Василь Стефаник (14 липня 1871 – 23 листопада 1936) – український письменник, прозаїк, драматург, педагог та громадський діяч. Народився в селі Нові Бучки, що нині знаходиться на території Стрийського району Львівської області.
Василь Стефаник народився у родині селянина. Отримав базову освіту в домашніх умовах, після чого він навчався відвідуючи двокласну школу у сусідньому селі. Потім він продовжив своє навчання у гімназії міста Стрий, яку закінчив у 1891 році.
У свої 20 років Василь Стефаник виїхав до Чехії, де вступив до Празького університету на філософський факультет. В цей час він активно займався науковою роботою та дослідженням української культури та історії.
У 1898 році Василь Стефаник опублікував свою першу повість "На хуторі біля Диканьки", яка згодом стала однією з його найвідоміших праць. З того моменту він почав активно творити, зосереджуючись на темах життя селянства, його проблем і труднощів. Він вважав, що важливо допомагати людям, які живуть на крайніх межах бідності, тому його твори завжди мали піднесений тон та позитивний настрій.
Окрім літературної творчості, Василь Стефаник був активним громадським діячем та педагогом. У 1919 році він став головою Народного комітету Західної України, а в 1924 році був обраний депутатом Польської сейму. Також він був одним з організаторів та активістів українського педагогічного товариства "Просвіта".
У 1930 році Василь Стефаник перебрався до Львова, де продовжив свою літературну діяльність. Однак, через проблеми зі здоров'ям, він був змушений обмежити свою творчість. У 1936 році письменник помер у Львові, його поховали на Личаківському цвинтарі.
Василь Стефаник є одним з найбільших та найвизначніших представників української літератури. Його творчість є яскравим прикладом соціальної та психологічної прози, яка висвітлює життя селянства та його проблеми. Його найвідоміші твори включають повісті "На хуторі біля Диканьки", "Камінний хрест", "Камінний господар", "Сестри" та інші. Василь Стефаник залишив по собі надзвичайно багату спадщину, яка стала невід'ємною частиною української культури.
