Читати книгу - "Йєрма, Цілик Ірина"
- Жанр: 💙 Класика
- Автор: Цілик Ірина
- 167
- 0
- 10.04.23
Бібліотека сучасних українських авторів "ReadUkrainianBooks.com" - це унікальний веб-сайт, що дозволяє знайти популярні книги українською мовою, які охоплюють широкий спектр тем та жанрів. На відміну від традиційних книжкових магазинів, бібліотека працює 24/7 та дозволяє читати будь-яку книгу в будь-який час. Крім того, на сайті можна знайти безкоштовні електронні версії книг, які доступні для завантаження на будь-який пристрій.
Навіть якщо ви знаходитеся далеко від України, "ReadUkrainianBooks.com" дозволяє насолоджуватися українською мовою та літературою, що є важливою частиною культурного досвіду країни. Незалежно від того, чи ви новачок української мови, чи вже володієте нею на рівні носія, "ReadUkrainianBooks.com" пропонує широкий вибір книг на будь-який смак.
Бібліотека також допомагає у популяризації української літератури та авторів, що є важливою роботою відчутної культурної місії. Завдяки "ReadUkrainianBooks.com" можна досліджувати творчість сучасних українських авторів та відкривати для себе нові таланти. Не зважаючи на те, де ви знаходитеся, бібліотека надає можливість переживати світ літератури на новому рівні.
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Витоптали.
Благенька й біла,
своє солоне
в ромашці витопила
й дозріла.
Згодом
тоненька і гостроока,
з молитвою
виходила в собі жінку.
Вимочила злі лікті
зіллям,
стала навколішки,
зігнулась пружинкою,
в пуповину власну завила:
Мамо! Я така пуста,
що кашляю віршами…
Ніч-породілля, —
й та
мостилася важко
й смішно
мені на плечі:
їй шви боліли,
але заціловував пальці
Вечір…
А я — прохачка —
очі лисі
мережу
миршавим юним місяцем
і — віриш —
вірші брешу,
бо шум
із тріщинок шкіри
вже виссав лице.
Пошерхлі щоки спасають
снігом,
бігом гарячих судин.
Закисають
повіки —
тезки нічних годин…
Мамо! Прости!
Мені стегна виїла
винна юшка
чужих рок-н-ролів…
Винна! Накоїла!
Світ — занімів,
він пилом злущився
і збожеволів,
бо ночі довші
тепер
за дні…
Мені затісно
у власних ребрах!
Мамо! Чом я —
земля без сімені?!
…А мама гойдалась
слізьми
на вербах…
Їй пуп мовчав,
хоч боліло в тімені…
мама — жінка — земля — космос —
я не змогла —
падаю вниз…
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Йєрма, Цілик Ірина», після закриття браузера.
