Книги Українською Мовою » 💙 Дитячі книги » Невермур. Випробування Морріґан Кроу 📚 - Українською

Читати книгу - "Невермур. Випробування Морріґан Кроу"

486
0
25.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Невермур. Випробування Морріґан Кроу" автора Джессіка Таунсенд. Жанр книги: 💙 Дитячі книги. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.
Електронна книга українською мовою «Невермур. Випробування Морріґан Кроу» була написана автором - Джессіка Таунсенд, яку Ви можете читати онлайн безкоштовно на телефонах або планшетах. Є можливість скачати книгу у форматі PDF, EPUB (електронне видання), FB2 (FictionBook 2.0) та читати книгу на Вашому гаджеті. Бібліотека сучасних українських письменників "ReadUkrainianBooks.com". Ця книга є найпопулярнішою у жанрі для сучасного читача, та займає перші місця серед усієї колекції творів (книг) у категорії "💙 Дитячі книги".
Поділитися книгою "Невермур. Випробування Морріґан Кроу" в соціальних мережах: 

Морріґан Кроу значиться в Реєстрі Проклятих Дітей. Її звинувачують в усіх можливих гріхах — від граду до серцевих нападів. Та найгірше те, що Морріґан, згідно з прокляттям, приречена на смерть опівночі в одинадцятий день народження. Але… з’являється дивна людина на ім’я Юпітер Норт. Він наполягає, щоб дівчинка виборола місце в престижному Товаристві Диво­обраних, тож їй доведеться витримати чотири важкі й небезпечні іспити разом із сотнями інших дітей, кожен із яких має надзвичайний дар. А в Морріґан, як вона сама наполягає, жодного дару немає. Щоб урятуватися, дівчинці таки доведеться пройти випробування — або ж покинути місто, щоб протистояти долі…
ISBN 978-966-942-727-4 (укр.)
ISBN 978-1-5101-0411-2 (англ.)
© Jessica Townsend, 2017
© ТОВ «Видавництво “Віват”», видання українською мовою, 2018

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 2 ... 77
Перейти на сторінку:

Джессіка Таунсенд

Невермур. Випробування Морріґан Кроу

Пролог

Весна Першого

Журналісти прибули раніше, ніж труна. Вони почали з’являтися біля воріт звечора, і до світанку зібралася ціла юрба. О дев’ятій вони вже нагадували бджолиний рій.

Близько полудня Корвус Кроу пройшов відстань від парадних дверей свого дому до високої залізної огорожі, яка не пускала журналістів далі.

— Канцлере Кроу, чи вплине це на ваші плани брати участь у виборах?

— Канцлере, коли буде поховання?

— Президент уже висловив співчуття?

— Ви відчуваєте полегшення цього ранку, канцлере?

— Будь ласка, — перервав їх Корвус, піднімаючи руку в шкіряній рукавичці, щоб заспокоїти юрбу, — будь ласка, я хотів би зачитати звернення від імені своєї родини.

Він витягнув папірець із кишені ділового чорного костюма.

— Ми хочемо подякувати вам, громадянам нашої великої Республіки, за вашу підтримку протягом останніх одинадцяти років, — читав він із виразною владною інтонацією, відточеною роками наведення тиші в Уряді. — Це був час випробувань для нашої родини, і, без сумніву, цей біль нагадуватиме про себе ще довго.

Він зупинився, щоб відкашлятись, і на мить підвів очі на мовчазну публіку. Перед ним рясніло море об’єктивів і допитливих очей. Невпинна атака спалахів і клацань.

— Утрату дитини тяжко пережити, — продовжував він, — не лише родині, але й городянам Джекалфакса, які поділяють наше горе. — Щонайменше п’ятдесят пар очей здійнялися вгору, і ніякові покашлювання перервали несподівану тишу. — Але цього ранку ми зустрічаємо Дев’яту Еру Зимноморської Республіки і знаємо, що найгірше позаду.

Раптом тишу над натовпом прорізало гучне каркання. Плечі здригнулись, обличчя скривились, але ніхто не підвів очей до неба. Птахи кружляли весь ранок.

— Восьма Ера забрала в мене кохану дружину, а тепер ще й єдину доньку.

Знову різке каркання. Якийсь журналіст упустив мікрофон, який він тицяв в обличчя канцлерові, і заметушився, щоб підняти його. Він почервонів і пробурмотів вибачення, на що Корвус не звернув уваги.

— Проте, — продовжив він, — вона забрала з собою небезпеку, сумніви та відчай, які труїли її життя. Моя… люба Морріґан, — він зробив паузу, обличчя його скривилося, — нарешті знайшла спокій, тож і нам уже настав час його знайти. Місто Джекалфакс, як і весь Великий Вовчезем, знову в безпеці. Нам нема чого боятися.

Приглушені голоси в натовпі видавали невпевненість, а стрімка атака спалахів камер, здавалось, уповільнилася. Канцлер підвів на них очі, моргаючи. Його папірець шелестів від легких поривів вітру, а може, це просто тремтіли його руки.

— Дякую. На ваші запитання я не відповідатиму.

Розділ перший. Проклята Кроу

Зима Одинадцятого (за три дні до того)

Кухонний кіт помер, і все через Морріґан.

Вона не знала, коли і як це сталося. Думала, він міг з’їсти щось отруйне вночі. Жодних знаків, що вказували б на напад собаки або лисиці, не було. Якщо не враховувати засохлої крові в куточку його рота, він мав вигляд, ніби спав, проте був холодний і заціпенілий.

Коли Морріґан знайшла його тіло в слабкому світлі зимового ранку, вона присіла поруч навпочіпки, і глибока зморшка залягла поперек її лоба. Дівчинка провела рукою по його чорній шерсті, від маківки до кінчика пухнастого хвоста.

— Пробач, кухонний коте, — пробурмотіла вона.

Морріґан думала, де найкраще поховати кота і чи може вона попросити в Бабусі трохи гарного полотна, щоб загорнути його. Мабуть, краще не просити, вирішила вона. Морріґан візьме одну зі своїх нічних сорочок.

Кухарка відчинила задні двері, щоб віддати вчорашні недоїдки собакам, і присутність Морріґан так її злякала, що відро ледь не випало з рук. Жінка побачила мертвого кота і стиснула губи.

— Добре, що це сталося не зі мною. Ліпше його, ніж мене, хвала Божественному, — пробурмотіла вона, постукала по дерев’яному одвірку й поцілувала кулон, який завжди носила на шиї. Вона скоса глянула на Морріґан. — Мені подобався цей кіт.

— Мені теж, — відповіла дівчинка.

— Авжеж! Я бачу наскільки, — в голосі Кухарки з’явилися гіркі нотки, і Морріґан помітила, що вона повільно подалась назад. — Давай заходь. На тебе чекають у кабінеті.

Морріґан побігла в дім, зупинившись на хвильку біля дверей, що вели з кухні до передпокою. Вона побачила, як Кухарка взяла шматочок крейди і написала «Кухоний кіт помер» на дошці в самому кінці списку, до якого зовсім нещодавно ввійшли зіпсована риба, серцевий напад старого Тома, повені на півночі Квітучого Краю і плями від соусу на найкращій скатертині.

— Можу порадити кількох чудових дитячих психологів у районі Великого Джекалфакса.

Нова соціальна працівниця не доторкнулась до свого чаю з печивом. Того ранку вона дві з половиною години їхала зі столиці поїздом і йшла від станції до маєтку Кроу під нестерпною мрякою. Її мокре волосся злиплось, плащ промок наскрізь. Морріґан намагалась вигадати кращі ліки від цієї біди, ніж чай з печивом, проте, схоже, це не цікавило жінку.

— Я не готувала цей чай, — сказала Морріґан, — якщо це вас хвилює.

Жінка пропустила її слова повз вуха.

— Доктор Філдінг відомий своєю працею з проклятими дітьми. Ви мали про нього чути. Ще рекомендую доктора Лювеллін, якщо вам потрібен більш м’який, материнський підхід.

Батько Морріґан нервово прокашлявся.

— Думаю, в цьому немає потреби.

Ліве око Корвуса почало злегка смикатися — це траплялося лише під час таких обов’язкових щомісячних зустрічей. Для Морріґан це було ознакою того, що він ненавидить ці зустрічі так само, як і вона. Окрім цього, єдине, що батько з дочкою мали спільного, — це чорне як смола волосся і горбкуватий воронячий ніс.

— Морріґан не потрібні консультації, — продовжив він, — вона тямуща дитина. І добре розуміє свою ситуацію.

Соціальна працівниця кинула швидкий погляд на Морріґан, яка сиділа поруч на дивані й намагалася не нервуватися. Ці візити завжди тяглися так довго.

— Канцлере, не хочу бути грубою, але… час летить швидко. Експерти одностайно вважають, що настає останній рік цієї Ери. Останній перед Вечорінням.

Морріґан відвернулась і подивилась у вікно, намагаючись на щось відволіктися, як вона завжди робила, коли хтось згадував слово на В.

— Ви повинні розуміти, що це важливий перехідний період для…

— У вас є список? — спитав Корвус, уже не намагаючись приховати нетерпіння. Він демонстративно дивився на годинник, що висів у його кабінеті.

— З-звісно. — Вона витягла аркуш зі своєї папки лише з легким тремтінням рук.

«А вона непогано тримається, — подумала Морріґан, — адже це тільки другий її візит». Та, що була до неї, весь час

1 2 ... 77
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Невермур. Випробування Морріґан Кроу», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Невермур. Випробування Морріґан Кроу"