Читати книгу - "Гей ти, пташко жовтобоко, Сковорода Григорій"
- Жанр: 💙 Класика
- Автор: Сковорода Григорій
- 303
- 0
- 20.10.23
На сайті readukrainianbooks.com ми з радістю представляємо вам захоплюючу книгу "Гей ти, пташко жовтобоко" від видатного українського мислителя Григорія Сковороди. 📚
Ця творча шедевральна книга, написана майстром слова, переносить нас у захопливий світ пригод головного героя - вільного духом мислителя, який шукає відповіді на запитання про життя, сенс і глибокий зміст існування. Відчуйте доторк до великих філософських істин, які розкриваються на сторінках цієї книги.
Автор цього шедевру, Григорій Сковорода, був видатним українським філософом і поетом XVIII століття. Його творчість сповнена мудрості та глибокої філософії, яка залишає слід у серцях читачів. Сковорода віддавав перевагу мові як засобу передачі духовних цінностей, і це відзначено в його неперевершеній прозі.
ReadUkrainianBooks.com - це не лише платформа для читання, але й культурний простір, де можна знайти найкращі твори світової літератури. Наша мета - збагатити українську мову та культуру через доступ до великих творів світової класики. Завдяки нашому сайту, ви маєте можливість читати книги онлайн безкоштовно і без реєстрації українською мовою.
Важливо пам'ятати, що читання українською - це не тільки розвага, а й важливий крок у розвитку нашої мови. Це можливість зануритися в світ слова, відкрити для себе нові ідеї і поглибити розуміння нашої історії та культури. Наважтеся на пригоду читання та відчуйте магію слів разом із ReadUkrainianBooks.com! 🌟
Читати ще книги автора Григорія Сковороди:
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Не клади гнізда високо,
А клади лиш на лужку,
На зеленім моріжку.
Яструб ген над головою
Висить, хоче ухопить,
Вашою живе він кров’ю,
Глянь же! Пазури сталить!
Стоїть явір над горою,
Все киває головою,
Буйні вітри повівають,
Руки явору ламають.
А вербички шумлять низько,
Заколишуть мене в снах,
Тут тече потічок близько,
Видко воду аж до дна.
Нащо ж думати-гадати,
Що в селі родила мати?
То у тих хай мозок рветься,
Хто високо вгору пнеться.
А я буду собі тихо
Коротати милий вік,
Так мені мине все лихо —
Щасний буду чоловік.
Інший варіант:
Ой ти, птичко жолтобоко,
Не клади гнізда високо,
Клади на зеленой травкі,
На молоденькой муравкі.
От ястреб над головою
Висит, хочет ухватить,
Вашею живет он кров'ю,
От, от, кохті он острит.
Стоїт явор над горою,
Все киваєт головою;
Буйні вітри повівают,
Руки явору ламают.
А вербочки шумят низько,
Волокут мене до сна,
Тут течет поточек близько,
Видно воду аж до дна.
На что же мні замишляти,
Что в селі родила мати?
Нехай у тих мозок рветься,
Кто високо вгору дметься.
А я буду собі тихо
Коротати милий вік,
Так минет мене все лихо —
Щастлив буду чоловік.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Гей ти, пташко жовтобоко, Сковорода Григорій», після закриття браузера.
