Читати книгу - "Гонка за коханням, Devol"

  І знову школа. Радісні розмови, сміх, чергові вчителі які лають першокласників. Багато бігає дітей. Старшокласники вп'ялися в свої телефони. Очами я шукаю знайомих. Хтось бере мене за спину. По рефлексу я обернулася і побачила Марка.

 -Привітик!

 -Ага, давно не бачились. 🙄

 -Ой, та ладно. Не будь завжди такою холодною. Он і Матвій з Яною.

Він показав пальцем кудись уперед, там і справді вони стояли. Поки я дивилась і махала їм, хтось вихопив мою сумку і втік, а я навіть не встигла моргнути. Марк погнався за моєю сумкою. За цим всім наблюдала вся школа. Я побігла за ними. А коли мені вже збирався віддати сумочку, я добренько вдарила його по голові.

  -Ей, за що?

  -Я й сама могла за брати мою сумку. 

  -А ти дебіл, чого побіжав?

  -Ну, не знаю...

  -Ладно пішли.

Ми возз'єдналися з Яною та Матвійом. Тепер я більше не ненавиджу Марка. З цього момента ми стали знаменитою четвіркою для всієї школи. Ми були тими, кого боялися всі.

...

  Перед третім уроком мені написав Головний з дуже заманчивою пропозицією. Він пропонував сьогодні у 11:30 вечора гонки. За такий пізній час він пропонував на 50 баксів більше. А точніше 350 долларів. Або як я люблю казати баксів.

...

На уроці:

  -Доброго дня діти!

  -Доброго дня!

Пролунав гул голосів. 

  -Сьогодні я хочу зробити невелику пересадку. Каміло сядеш до Аліси.

  -Мда. Зовсім не пощастило. 

   -Каміло! Ніяких лишніх реплік під час уроку!

  -Ага. 🙄

  -Не груби вчителю. Так, ладно далі. Ви дівчата занадто багато балакаєте. Тому Яна сядеш до Матвія, а Рейчел до Марка.

Ми були на самих задніх партах, ми могли розмовляти і повертатись друг до друга. Учні оглянули її незадоволеними поглядами. А вчителька неначе й незамічала що вона натворила.

 -Добре.

Ми сказали це всі одночасно і ритмічно, аж всі вилучили очі. Нічого цікавого не було. Я навіть заснула на уроці. Слава богу мене розбудив Марк коли вчителька проходила поряд, а Яна навіть написала за мене весь матеріал.

...

  Я готувалась до гонок. Я помітила із своїх суперників знайому постать. Марк? Я даже здивувалась. Я знала що він любить на них приходити й дивитися, але не знала що він бере участь у них. А ще він вже профі.

  -Ну, привіт.

  -А, ой. Привіт Рись.

  -Так я вже Рисью стала. А раніше ти мене по іншому називав.

  -О, бачу ви вже познайомились. Рись це Диявол. Ну ось і добре. Змагання вже через хвилину. 

  Ми посміхнулись друг другу і поїхали коли дали знак. Я їхала як завжди аж хтось різко і дуже сильно штовхнув. Вже було темно і я не бачила хто мене штовхнув. Це вже не перший раз. Пуля, розгромлена квартира. Це все якось зв'язано. Я вдарилася об металеву деталь мотоцикла і землю. Хоча не було сильных ушкоджень. Він зупинився і дав мені руку. З його допомогою я змогла піднятися і сісти на мотоцикл. Він почекав мене і ми поїхали. Хоча ми відстали ми обігнали всіх. І перетнули лінію фінішу першими. Я дуже здивувалась що ми зробили це разом. Як я зрозуміла всі здивувались.

  Головний поділив цю суму на попалам і вийшло що кожному з нас дісталося по 175 баксів.

...

-Слухай Рейчел. Це ж не перший раз, так?

-Так, ти прав.

-І зламані меблі і техніка були зламані тієї ж особою чи особами.

-Мабуть так. Але що ж ти пропонуєш робити?

-Я думаю потрібно спочатку дізнатися хто це все робить і чому. А потім діло за малим.

-Кажеш так неначе це проще  простого. 

-Ну...

-Ой, ладно пішли.

-Добре я тебе проведу.

-Ну ок.

Він довів мене до дому Яни де вона нас зустріла.

-Рейчел? Марк? Він що тепер також все знає.

-Ну, майже.

-Ладно. Ідіть вже до мене переночуєте тут.

-Добре.

Ми останній раз сказали це разом. Ми засміялись  утрьох.