Читати книгу - ""Каселона". Криза адаптації, Олена Гриб"

«Семе, поглянь, він їсть! Отже, видужує!» – озвучив я її мову.

Так уже було і з лайсом після м'ясного синтезатора, і з кроликом після олевії, і з асіанською качкою, що після дієти зі сміттєзвалища не відразу звикла до звичайної їжі.

Мене почали годувати, не шкодуючи фантазії. Я не міг пересилити себе і зупинитись. Ка-тя запідозрила недобре лише після другого відра комбікормів.

Вона була задоволена і злегка розсіяна, приділяла капітанові знаки уваги, бо думала: він прислухався до її аргументів і добровільно звільнив мене від ременів. Райс, навпаки, хмурився, бурчав і фліртувати не збирався, бо вважав: Ка-тя розстебнула ремені всупереч його словам.

Я не міг їм сказати, що розірвав пута, сіпаючись уві сні. Мова остаточно мене покинула, її розуміння теж.

Нарешті метушня закінчилася. Ми всі втомилися, набридли одне одному і хотіли самотності. Я точно хотів, адже дискусія на тему «чи потрібен мені підгузок» сильно вплинула на мої барабанні перетинки. До єдиного рішення опоненти не дійшли і збиралися повернутись до цього питання пізніше.

Капітан позіхав і поглядав на утилізатор, Ка-тя мучила мною біоконтролер. Нарешті здалася й вона. Принесла кролика, поставила поруч зі мною пишну олевію, не помітила асіанську качку, що прослизнула над її головою… Ласкаво подивилася на мене і сказала:

– Ууум-уум-умум-ууум.

Можливо, це означало: «З природою тобі буде веселіше, і мені начхати, що ти її ненавидиш».

Райс повів Ка-тю геть, хоча вона й шукала способи залишитися, щоб з чистою совістю впасти з ніг біля мого ліжка.

Після її відходу з'ясувалося, що вона, як не дивно, не помилилася. Мені справді стало набагато веселіше, тому що кролик був дуже смачним, олевія – соковитою та освіжаючою, а карликова качка довго тріпотіла в шлунку, приносячи дивовижні та заспокійливі відчуття.

Про те, що її отрутою можна вбити взвод кіборгів, я не думав. Навіщо мені ця інформація? Я ж не… хм… не кіборг? А хто?

Чомусь здавалося, що відповідь на це питання я дізнаюся після сну. Мабуть, вічного, бо качка напевно вже почала перетравлюватися.